Пісня розповідає про те, як чайка вивела своїх пташенят біля дороги, але чумаки, проходячи повз, налякали її та забрали пташенят, аби їх зварити. Чайка намагається врятувати своїх дітей, але чумаки байдужі до її страждань і лише жорстоко насміхаються над нею. Згороьована чайка бажає чумакам всього найгіршого в дорозі, щоб вони не знали щастя. Ця історія відображає не тільки особисту трагедію чайки, але й біль матерів, які втрачають своїх дітей через безглузді війни.
Хто автор пісні “Ой горе тій чайці”? Ця пісня відома в багатьох варіантах, найдавніший з яких зафіксовано в рукописному збірнику наприкінці XVII ст. (м. Кам’янець-Подільський). Її походження — літературне, оскільки вона стилістично відрізняється від інших народних пісень. Спочатку це був вірш невідомого автора, а в «Історії Русів» автором первісного тексту названо гетьмана Лівобережної України Івана Мазепу. Згодом цей твір став народною піснею.
“Ой горе тій чайці” читати
Ой горе тій чайці,
Чаєчці-небозі,
Що вивела чаєняток
При битій дорозі!
Що вивела чаєняток
При битій дорозі!
Ой ішли чумаки,
Весело співали,
І чаєчку ізігнали,
Чаєнят забрали.
І чаєчку ізігнали,
Чаєнят забрали.
А чаєчка в’ється,
Об дорогу б’ється,
К сирій землі припадає,
Чумаків благає.
К сирій землі припадає,
Чумаків благає:
“Ой ви, чумаченьки,
Ви ще молоденькі,
Верніть моїх чаєняток,
Вони ще маленькі.
Верніть моїх чаєняток,
Вони ще маленькі”.
“Ой чаєчко наша,
Неправдонька ваша:
Поварили чаєняток,
Добра була каша!
Поварили чаєняток,
Добра була каша!”
“Бодай ви, чумаки,
Щастя не діждали,
Що ви моїх дрібних діток
Із гнізда забрали!
Що ви моїх дрібних діток
Із гнізда забрали!
Бодай ви, чумаки,
На Дін не сходили,
Що ви моїх дрібних діток
В каші поварили!
Що ви моїх дрібних діток
В каші поварили!”