“Ой горе тій чайці” аналіз твору допоможе визначити, яка тема, ідея, жанр, художні засоби. Літературний паспорт до пісні “Ой горе тій чайці” допоможе скласти інформація, подана нижче.
“Ой горе тій чайці” аналіз твору (паспорт)
Автор – народна пісні
Рід літератури – ліро-епос
Жанр – чумацька пісня (суспільно-побутова)
Тема – трагічна історія чайки, в якої чумаки забрали пташенят.
Ідея – засудження жорстокості людей, співчуття до горя матері
Настрій – сумний, журливий
Головна думка пісні полягає в тому, що жорстокість та бездушність людей можуть призвести до великих страждань і непоправних втрат.
Провідний мотив – драматизм мандрівного способу життя чумаків через образ чайки.
Художні засоби:
- епітети: чаєчка-небога, бита дорога, дрібні дітки,
- повтори: “чумаків благає”, “Добра була каша”, “Що ви моїх дрібних діток…”
- пестливі слова: чаєнятка, чумаченьку, молоденький, чаєнята, діточки
Цікаво! Це була уюблена пісня Гетьмана України Івана Мазепи
“Ой горе тій чайці” скорочено
Пісня розповідає про те, як чайка вивела своїх пташенят біля дороги, але чумаки, проходячи повз, налякали її та забрали пташенят, аби їх зварити. Чайка намагається врятувати своїх дітей, але чумаки байдужі до її страждань і лише жорстоко насміхаються над нею. Згороьована чайка бажає чумакам всього найгіршого в дорозі, щоб вони не знали щастя. Ця історія відображає не тільки особисту трагедію чайки, але й біль матерів, які втрачають своїх дітей через безглузді війни.
Образ чайки можна порівняти із долею України.
Хто автор пісні “Ой горе тій чайці”? Ця пісня відома в багатьох варіантах, найдавніший з яких зафіксовано в рукописному збірнику наприкінці XVII ст. (м. Кам’янець-Подільський). Її походження — літературне, оскільки вона стилістично відрізняється від інших народних пісень. Спочатку це був вірш невідомого автора, а в «Історії Русів» автором первісного тексту названо гетьмана Лівобережної України Івана Мазепу. Згодом цей твір став народною піснею.
“Ой горе тій чайці” читати
Ой горе тій чайці,
Чаєчці-небозі,
Що вивела чаєняток
При битій дорозі!
Що вивела чаєняток
При битій дорозі!
Ой ішли чумаки,
Весело співали,
І чаєчку ізігнали,
Чаєнят забрали.
І чаєчку ізігнали,
Чаєнят забрали.
А чаєчка в’ється,
Об дорогу б’ється,
К сирій землі припадає,
Чумаків благає.
К сирій землі припадає,
Чумаків благає:
“Ой ви, чумаченьки,
Ви ще молоденькі,
Верніть моїх чаєняток,
Вони ще маленькі.
Верніть моїх чаєняток,
Вони ще маленькі”.
“Ой чаєчко наша,
Неправдонька ваша:
Поварили чаєняток,
Добра була каша!
Поварили чаєняток,
Добра була каша!”
“Бодай ви, чумаки,
Щастя не діждали,
Що ви моїх дрібних діток
Із гнізда забрали!
Що ви моїх дрібних діток
Із гнізда забрали!
Бодай ви, чумаки,
На Дін не сходили,
Що ви моїх дрібних діток
В каші поварили!
Що ви моїх дрібних діток
В каші поварили!”
