“Я поклявся перед народом” аналіз (паспорт твору)
Автор: Номан Челебіджіхан (1885–1918) – кримськотатарський поет.
Рід літератури – лірика
Жанр: ліричний вірш
Вид лірики – громадянська
Тема: боротьба за визволення свого народу, відданість батьківщині, жертовність задля майбутнього.
Ідея: справжня любов до свого народу вимагає готовності віддати за нього життя; навіть смерть не страшна, якщо вона в ім’я свободи і правди.
Основна думка: поет урочисто клянеться служити своєму народові до останньої краплі крові, до останнього подиху, адже тільки так можна досягти справедливості і світла.
Образи:
- ліричний герой – сам автор, який виступає голосом свого народу, мужнім борцем і провідником;
- народ – уособлення рідного кримськотатарського люду, який страждає в ярмі;
- образ присяги – символ незламності та вірності справі визволення.
Художні засоби:
- Анафора – «Я поклявся…»
- Епітети: «кров гаряча», «світло правди», «темний край», «криваві сльози», «недоля гірка»
- Метафори: «кров обмити з ран твоїх», «світло правди принести в темний край» ,«наплачу море кривавими слізьми»
- Антитеза: «світло правди — темний край», «спокійне життя — криваві сльози», «жити сотні літ — полягти в землю»
- Гіпербола: «наплачу море кривавими слізьми»
- Риторичні запитання: «Чому повинні гнити братчики мої в ярмі?», «Чому не може брата брат побачити в пітьмі?»
Символи:
- кров — символ боротьби й жертовності;
- світло — символ правди й волі;
- сльози — символ страждань народу.
Вірш “Я поклявся перед народом” приклад лірики громадянської. Він є яскравим прикладом національно-визвольної лірики початку ХХ століття, відображає силу духу та ідеали Номана Челебіджіхана, який став символом боротьби кримськотатарського народу.
“Я поклявся перед народом” читати
Вірш Номана Челебіджіхана в перекладі Михайла Карпового:
Я поклявся кров обмити з ран твоїх, народе мій,
бо чому повинні гнити братчики мої в ярмі?
І якщо в житті спокійнім не терпітиму за них,
кров гаряча до краплини висохне нехай в мені!
Я поклявся світло правди в темний край принести мій,
бо чому не може брата брат побачити в пітьмі?
І якщо від цього горя не болітиме мені,
то нехай наплачу море я кривавими слізьми!
Я поклявся, давши слово за народ померти мій,
втішити його в недолі, сльози витерти рясні.
Бо якщо я навіть ханом буду жити сотні літ,
все одно пора настане в землю полягти мені!
