“Прощавай зброє!” читати скорочено роман Хемінгуея варто, щоб згадати сюжет про події під час Першої світової війни. Це твір про кохання американського офіцера до англійської медсестри, яким не судилося пізнати щастя. Рік написання – 1929.
“Прощавай зброє!” читати скорочено
Головні герої:
- Фредерік Генрі — американський доброволець в італійській армії. Рішучий та надійний.
- Кетрін Барклі — кохана Генрі, медсестра. Вродлива та романтична блондинка.
- Рінальді — італійський військовий хірург. Друг Генрі.
- Полковий священник – чоловік, який підтримував Генрі на фронті.
- Міс Ван-Кампен – завідувачка американського шпиталю в Мілані, яка була вороже налаштована до Генрі.
- Валентині – італійський хірург, який урятував ноги Генрі
Книга перша
Війна тривала вже рік. Спочатку італійські солдати боролися на селі, але потім зайняли місто. Взимку офіцери зрозуміли, що наступ буде відкладено надовго. Американець Фредерік Генрі – служить командиром транспортного відділення санітарної частини італійської армії в званні лейтенанта. Він добровольцем вирушив на фронт.
У містечку на Плавні настало затишшя, і офіцери проводили час із задоволенням: пили, грали в більярд, відвідували громадський будинок. Вони жартували над місцевим священиком – він був молодий і легко червонів, якщо при ньому обговорювалися інтимні речі.
Якось Генрі разом зі своїм сусідом по кімнаті, досвідченим хірургом Рінальді, відправився відвідати його знайому. Це була молода англійка Кетрін Барклі, блондинка із сірими очима. Дівчина працювала медсестрою в англійському шпиталі. У неї був наречений, з яким вона була заручена вісім років. Однак молодий офіцер загинув на війні, і на згадку про нього у Кетрін залишилася лише тонка ротангова тростина.
Генрі сподобалася Кетрін, і під час однієї із зустрічей він поцілував її. Рінальді зазначив, що його сусід став схожим на пса в полюванні.
Генрі подався перевіряти пости і, повернувшись через три дні, знову зустрівся з Кетрін. Дівчина наштовхнула його зізнатися в коханні, і Генрі з легкістю погодився підіграти їй – це було краще, ніж щовечора ходити в офіцерський будинок.
Перед побаченням з Кетрін Генрі напився, і в такому стані він вирішив зустрітися з нею. Однак цього не сталося – дівчина була не зовсім здоровою. Генрі дуже недбало відносився до побаченнь з Кетрін”, але коли вона не змогла зустрітися з ним, відчув себе дуже самотнім.
Перед наступом Кетрін дала Генрі медальйон із зображенням Святого Антонія, щоб той оберігав юнака у бою. На фронті Генрі був поранений уламками міни. З тріщиною в голові та роздробленими ногами він опинився в американському шпиталі в Мілані. Від Рінальді він дізнався, що Кетрін Барклі була переведена туди.
Книга друга
У госпіталі Генрі виявився першим пацієнтом, і до його приїзду палати ще були готові до прийому хворих. Із завідувачкою міс Ван-Кампен він відчув напруження та взаємну ворожість. Незабаром приїхала Кетрін, і побачивши її Генрі відразу зрозумів, що закоханий.
До лікарні прибув лікар, який з огидою витяг з пошкоджених ніг Генрі кілька уламків. Кінцівки офіцера були схожі на звітрілий м’ясний фарш. Коли були готові рентгенівські знімки, консиліум із трьох лікарів вирішив, що задля уникнення ризику необхідно почекати принаймні пів року, перш ніж розкривати таке коліно». Генрі хотів дізнатися думку більш досвідченого фахівця, і доктор Валентині наполіг на негайній операції.
Операція пройшла успішно. Генрі та Кетрін стали близькими. Інші медсестри дуже любили її за те, що вона завжди була готова чергувати ночами.
Прийшло літо. Коли Генрі дозволили вставати, він часто гуляв з Кетрін парком, обідав з нею в ресторані. Закохані чудово проводили час, але не збиралися одружуватися.
До вересня Генрі остаточно одужав, і йому дали тритижневу відпустку. Кетрін повідомила про свою вагітність, якої вона безуспішно намагалася позбутися протягом трьох останніх місяців. Закохані збиралися разом провести відпустку, але не вийшло. Генрі захворів… це була жовтяниця”. Міс Ван Кампен звинуватила його в тому, що він навмисне захворів, щоб довше залишатися в тилу. Після одужання Генрі вирушив на фронт.
Книга третя
Рінальді був дуже радий поверненню друга. Він зауважив, що за цей час Генрі став більш розважливим. Герой зустрівся зі священником. Вони обговорювати можливий результат війни. Священник думав, що війна незабаром закінчиться, і сподівався, що вже жодна зі сторін не повернеться до бойових дій. Генрі мав зовсім іншу думку. Він вважав, що “той, хто виграє війну, ніколи не перестане воювати”.
Незабаром стало відомо, що атака на півдні пройшла безуспішно і на півночі фронт прорвано. Італійці були змушені відступати, і Генрі разом із шоферами рухався головним шосе. Попереду вони побачили підірваний міст, покинуті машини та селянські візки. Дорогою одного шофера було убито, а другий здався в полон. Генрі вдалося втекти. Він стрибнув у річку і залишався під водою так довго, як міг. Схопившись рукою за колоду, Генрі поплив за течією. Він плив всю ніч, а потім побрів пішки. Щоб швидше дістатися Мілана, герой заліз у поїзд. Для нього війна вже закінчилася, і він думав лише про майбутнє життя з Кетріном.
Генрі дезертирує з армії, щоб не стати жертвою безглуздих звинувачень італійської польової жандармерії в шпигунстві через свій американський акцент.
Книга четверта
Генрі благополучно дістався Мілана. Він дізнався, що Кетрін переїхала до Стрези. Генрі переодягся в цивільне, щоб безперешкодно подорожувати країною і дістатися до Кетрін.
Хлопець зізнався коханій, що втік із армії. Кетрін заспокоїла чоловіка. Казала, що він не дезертир, оскільки це була тільки італійська армія. Закохані оселилися в готелі як подружня пара. Генрі рибалив на озері, грав у більярд із старим графом.
Якось уночі до Генрі прийшов бармен і попередив про арешт. Генрі та Кетрін на човні нелегально дісталися Швейцарії, де отримали тимчасові візи. Їм здається що тут, знаходиться порятунок від жорстокості світу і безглуздих вбивств. Там вони знаходять спокій і притулок від жахів війни.
Книга п’ята
Закохані оселилися у невеликому будиночку у Монтрі. Вони чудово проводили разом час: багато гуляли, грали у карти. Генрі відростив собі бороду. Зима була чудова, і Кетрін та Генрі були дуже щасливі. Кетрін скуповувала необхідні речі для дитини. Вона переживала, що дуже погладшала, і тому відмовлялася вийти заміж за Генрі.
Коли в Кетрін почалися перейми, її відвезли до лікарні. Пологи були складними. Через обвиття пуповини дитина (хлопчик) народився мертвим. Стан Кетрін також був критичним, і незабаром вона померла від втрати крові.
