Просто разом – роман французької письменниці Анни Гавальди, опублікований у 2004 році. Читати роман скорочено варто, щоб дізнатися як склалося життя головних героїв та чим закінчилась книга.
“Просто разом” скорочено читати
Роман розповідає історію про чотирьох людей, які протягом року живуть у будинку в різних квартирах у Парижі.
Головні герої:
- Камілла Фок – талановита, але пригнічена художниця, яка працює прибиральницею і страждає від стресу та анорексії. Вона живе в крихітній кімнатці на горищі. Їй 26 років. Вона живе в крихітній кімнатці на горищі. У дівчини складні стосунки з матір’ю.
- Франк Шабанн – талановитий, але грубуватий кухар, який приховує свою вразливість під маскою цинізму. Він знімає кімнату у квартирі Філібера. Він наглядає за своєю хворою 83-річною бабусею. Він відвідує бабусю Полетту у будинку престарілих, де вона живе, перш ніж переїхати до квартири Філібера. Йому потрібно було звикнути до Камілли як сусідки по кімнаті. Та саме вона відкрила йому важливі речі в житті.
- Філбер Марке де ла Дюрбельєр – сором’язливий, добросердий аристократ із проблемами мови (він заїкається). Чоловік продає листівки і захоплюється історією. Йому 36 років. Він живе у величезній квартирі, що дісталася йому у спадок. Філібер турбується про здоров’я Камілли, і коли вона хворіє, забирає її у свою квартиру, щоб доглядати за нею. Він пропонував їй читати цікаві книги, притягнув штучний камін, варив їй супи.
- Полетт – бабуся Франка, жінка похилого віку, якій потрібна турбота. Після падіння вона змушена жити в будинку престарілих. Згодом герої вирішують жити разом з нею в квартирі Філібера, і Камілла піклується про неї до самої смерті. Вона оцінює доброту і талант Камілли і залишає їй будинок.
Частина 1
Одинока вдова Полетта Лестаф’є жила у будинку з власним садом. Вона ретельно приховує синяки від падінь на своєму тілі і ніяк не може заблокувати кнопки на пульті телевізора. Цього разу падіння приховати не вдалося. Коли б не вчасний прихід подруги Івонни та її рішучість (вибите вікно, виклик “швидкої”) все б закінчилось трагічно. Коли жінка опинилася в лікарні, стало зрозуміло, що її онук Франк не зможе повноцінно про неї піклуватися. Її ж власна донька, зайнята влаштуванням особистого життя, зовсім не переймалася долею матері. Через це Полетта дуже боялася, що її відправлять до будинку для літніх людей.
На горищі старого паризького будинку жила 26-річна дівчина Камілла. З дитинства вона була замкнутою, а після смерті батька замовкла зовсім. Навіть на уроках малювання вона не говорила, а мовчки виконувала завдання. З матір’ю стосунки не складались. Коли Каміллі не стало де жити, П’єр Кесслер з дружиною Матильдою запропонували кімнату на чердаку, допомогли придбати маленький холодильник, лампу, постільну білизну, електроплитку та кілька каструль.
Камілла жила на горищі, в кімнатці без зручностей, яку їй допомогли зняти друзі. Взагалі вона творча особистість, проте дівчина давно не малювала через тривалу творчу кризу.
Франк Лестаф’є працював шеф-кухарем у ресторані. Щоб розплатитися з боргами, він майже не мав вихідних. І коли його бабуся потрапила до лікарні, Франк засмутився, адже він не міг присвятити їй достатньо часу. Він відвідував бабусю щопонеділка, займався з нею гімнастикою за допомогою ходунків.
Зустрічі Камілли з матір’ю були рідкістю. Мати завжди перебувала в депресії та звинувачувала у всьому доньку. Можливо, саме через це Камілла закинула малювання. Однак після однієї з таких зустрічей, коли мати пішла з кафе, Камілла намалювала щось прямо на скатертині. Вона згадувала дитинство та свого вчителя малювання, який навчив її працювати тушшю і відкрив у ній талант. Учитель завжди підтримував її та навіть залишив у спадок свої пензлі й фарби.
Полетта перебувала в санаторії і раділа, що Франк зрідка її відвідував.
Камілла подружилася з Філібером — освіченим молодим чоловіком із аристократичними манерами, який захоплювався історією та продавав листівки.
Франк опинився перед складним вибором. З одного боку, бабуся категорично відмовлялася від будинку для літніх людей, а з іншого боку, він не міг за нею доглядати. У безвиході він почав оформлювати документи для її переведення до будинку для людей похилого віку.
У кімнаті Камілли було дуже холодно і дівчина сильно захворіла. Філібер вирішив подбати про неї й переніс до своєї квартири. Франк, який теж жив там, був здивований, побачивши хвору дівчину, і спочатку навіть насторожено до неї ставився. Але після того як Філібер показав йому умови, в яких жила Камілла, Франк відступив і почав підтримувати нову сусідку.
Частина 2
Франк вважав Філібера диваком і недотепою. Побачивши виснажену Каміллу в його квартирі, він спершу хотів попередити сусіда про можливу небезпеку, адже майже нічого не знав про дівчину. Але поступово він змінив своє ставлення й навіть почав приносити їй їжу. Камілла, оговтавшись, почала знову малювати.
Водночас дівчина зберігала дистанцію у стосунках із Франком, більше спілкуючись із Філібером. Вона дізналася про його дитинство, заможну сім’ю та проблему із заїканням, яка не дозволяла йому реалізуватися як історик. Франк, відчуваючи себе виключеним із їхнього кола, ревнував сусідів.
Після чергового візиту до бабусі Франк побачив, що вона у важкому моральному стані. Полетта почувалася покинутою й була ображена на онука. У розпачі Франк зірвався на Філібера та Каміллу, але вони намагалися не звертати уваги на його агресію. Однак коли після серйозної сварки Камілла вирішила піти, то Франк вибачився й пообіцяв залишити квартиру. Вперше за довгий час вони нормально спілкуються.
Камілла, натхненна дружбою з Філібером, починає малювати.
Настало Різдво. Філібер виїхав на свята до родичів. Тому Камілла та Франк святкували разом, відзначивши Різдво під прослуховування улюбленої музики. Франк подарував їй шарф, зв’язаний Полеттою, і зрозумів, що закохався.