Українські народні приказки та прислів’я про москалів є частиною народної мудрості попередніх поколінь, яку багато з нас забули. Але варто їх запам’ятати, адже з плином часу ніщо не змінюється.
Українські прислів’я про москалів
З москалем дружи, а камінь за пазухою держи.
Москаль тоді правду скаже, як чорт молитися стане.
Од чорта отхристишся, а від москаля не відмолешся.
Москалеві годи як трясці, а все бісом дивиться.
«Тату, лізе чорт у хату!» — «Дарма, аби не москаль.»
Не за те москаля б’ють, що краде, а за те, щоб умів кінці ховати.
Коли москаль каже «сухо», то певно буде по вуха, та ще й замочишся.
Хоч убий москаля, то він зуби вискаля.
Коли чорт та москаль що вкрали, то поминай як звали.
На грош амуніції, на десять амбіції.
Москаль ликом в’язаний, у ликах ходе, й інших у ликах водить.
Що Бог в нас народе, а люд наробе — москаль же теє у нівеч зводе.
Москаль і лях — оден шеляг.
Ти його за двері, так він через вікно лізе!
У Ляхів — пани, на Москві — реб’ята, а у нас — брати.
Убрав у шори, як Виговський москаля.
А щоб я москалем тричі зробивсь.
У йому тільки віри, як у москалеві правди.
Старість не радість, а москаль не брат — мать його.
Коли чорт та москаль що вкрали, то поминай як звали.
На вовка промовка, а москаль кобилу вкрав.
Казав москаль право, та й збрехав браво.
Мабуть Москаль тоді красти перестане, як чорт молитись Богу стане.
Москаль на сльози не вдаря.
Москаль як ворона, та хитріший за чорта.
Москаль ликом чванится й кожному під ніс з ним пхається.
Хоч добрий чоловік, та москаль.
