Українські народні приказки та прислів’я про очі та зір є частиною народної мудрості попередніх поколінь.
Українські прислів’я про очі та зір
- Око бачить далеко, а серце глибоко.
- Виплакала карі очі за чотири ночі.
- Зійде з очей, зійде і з думки.
- Зіркі очі бачать і вдень і вночі.
- Куди очам мило, туди й ногам похило.
- Очі без душі сліпі, вуха без серця глухі.
- Очі карі — люди браві, очі сірі — люди смілі.
- Рукавом очі витирає, а очима на парубків зиркає.
- Силуваними очима не можна довго дивитись.
- Чого очі пе бачать, за тим і не плачуть.
- Що з очей, те й з плечей.
- Далі очі — далі серце.
- Як з очей, так і з мислі.
- Одні очі і плачуть і сміються.
- Бачать очі ревниві дальше, ніж орлині.
- Одні очі в упряжку, а другі в пристяжку.
- Одне око на полицю, а друге на помийницю.
- Дай, боже, старим очі, а молодим розум.
- Бідному все вітер в очі, як удень, так і вночі.
- Доки сонце зійде, роса очі виїсть.
- Зо світу до ночі сонце не стуляє очі.
- Темно, хоч очі виколи.
- У вічі, як лис, а поза очі, як біс.
