Різниця між міфом та художнім твором для багатьох незрозуміла, а насправді у міфів та художніх творів є принципові відмінності, що визначають їх характерні риси та особливості. Спробуємо знайти ці відмінності.
Різниця між міфом та художнім твором
- На відміну від літератури, міф зберігає стійкі форми і малорухливу композиційну структуру тексту. Внутрішній світ героя закритий: значення мають тільки подія або вчинок, в яких проявляється не риси характеру, а загальновизнані принципи поведінки, прийняті за основу порядку, який встановлює рівновагу між добром і злом.
- Міф – найдавніший вид фольклору, який в словесних образах передає узагальнені уявлення про устрій світу і людського співтовариства.
- Література як вид мистецтва реалізується в письмовій формі і відображає внутрішній світ людини в системі суспільних відносин, що склалися в конкретний історичний період.
- Міф як фольклорний твір – результат колективного творчого процесу, в якому неможливо встановити авторство. Література об’єднує твори, авторство яких достовірно відомо.
- Фольклорні жанри підпорядковані стійким правилам побудови сюжетів, створення образного ладу і вибору засобів художньої виразності. У літературних творах принципи побудови сюжету і створення образів визначає автор.
Що таке міф
Міф – відображення в колективній свідомості давніх людей уявлень про устрій світу, яке зафіксоване у творах усної народної творчості та письмових джерелах. Міфічна оповідь стверджувала владу безсмертних богів над долею людини і пояснювала всі життєві явища як прояв божественної волі. Міф знаходить своє вираження у фольклорних творах.
Фольклор в широкому значенні – це історично сформоване колективне співавторство, яке ввібрало в себе народні традиції та передає в усній або ігровій формі поетичне узагальнення досвіду багатьох попередніх поколінь.
Що таке художній твір
Зародження літератури як виду мистецтва в багатьох культурах пов’язано з розвитком народного епосу. Він служив основою літописів і життєписів святих; принцип розповіді, запозичений з фольклорних казок, використовувався в побудові сюжетів авантюрних і шахрайських романів – прообразу багатьох жанрів сучасної прози; образний лад і ритмічна організація билин, історичних, обрядових пісень знайшли відображення в авторській поезії.
Однак літературні твори не підпорядковувалися фольклорним канонам, мали більш складну композицію, сюжет, який довільно розвивається, і могли існувати тільки в письмовій формі, оскільки кожний – це оригінальний твір, створений однією людиною.
Починаючи з епохи Відродження, характерною рисою художньої літератури стає авторський стиль, а об’єктом зображення – внутрішній світ героя, в якому читач знаходить моральні пріоритети і риси епохи, властиві конкретному історичному періоду в розвитку суспільства.
Сучасний літературний процес – складне різнопланове культурне явище, що виявляється в різноманітті вже сформованих і тих, що лише зароджуються, форм словесної творчості.
