Роберт Стівенсон біографія скорочено

Роберт Стівенсон коротка біографія українською розповість про життя та творчість шотландського письменника.

Роберт Стівенсон біографія аудіо (відео)

Роберт Стівенсон біографія скорочено

Роберт Льюїс Стівенсон – британський письменник шотландського походження, якого вважають засновником пригодницького роману.

Майбутній письменник народився 13 листопада 1850 року у столиці Шотландії, місті Единбурзі. Його сім’я була досить заможною завдяки роботі батька, який був інженером-проектувальником маяків, хвилерізів та мостів. Майже всі шотландські маяки були спроектовані або його батьком, або дідом.

Роберт був єдиною дитиною в сім’ї. Виховували його в суворому релігійному дусі. На третьому році життя хлопчик переніс хворобу бронхів, наслідки якої мучили його усе життя. Він багато читав, особливо любив твори про мандри, цікавився багаторічною історією боротьби свого народу за незалежність. До школи через свою хоробу він ходити не міг, але отримав гарну домашню освіту.  Виховання Роберта займалася няня Елісон Каннінгем, яку в родині називали Каммі.

У 16 років Стівенсон написав перший твір – історичний нарис «Пентлендське повстання» (1866). Батько видав 100 екземплярів цієї книги на власні кошти.

Батько хотів, щоб син став інженером, тому в 1867 році Стівенсон почав вивчати інженерію в Единбурзькому університеті, але ця спеціалізація була йому не цікава. За рекомендацією батьків у 1871 році він перевівся вивчати право. Диплом він отримав, але ніколи не працював юристом. Натомість він зробив кар’єру письменника.

У 1873 році злоров’я Стівенсона погіршилося, йому діагностували туберкульоз. За рекомендацією лікаря він їде до Франції. У перервах між-загостреннями хвороби він вирушав у плавання на байдарках річками Франції та Бельгії; усю територію Франції пройшов пішки.  Свої враження від мандрівок він виклав у книзі нарисів під назвою  «Подорож усередину країни»  (1878).

Під час своєї подорожі Францією Стівенсон закохався у Френсіс Матільду Осборн, або Фанні, як він її ласкаво називав. Його не налякала ні 10-річна різниця у віці, ні заміжній статус обраниці, ні наявність двох дітей.
Лише через кілька років Фанні вдалося розлучитися. Зі Стівенсоном вона обвінчалася у 1880 році. Їй було 40; йому було 29. Цей шлюб виявився дуже щасливим, попри відсутність спільних дітей.

Стівенсони жили в Швейцарії, потім в Англії, але клімат цих країн не підходив письменннику. Попри проблеми зі здоров’ям весь цей час він продовжував писати і публікуватися.

Всесвітню славу Стівенсону приніс роман «Острів скарбів», який був опублікований у 1883 році.  Згодом світ побачили не менш захоплюючі твори: «Викрадені», «Дивна історія доктора Джекіла і містера Хайда» (1886). «Чорна стріла», «Принц Отто» та «Дивна історія доктора Джекіла та містера Хайда», «Викрадений» (1886), «Володар Баллантре» (1889).

Здоров’я Стівенсона погіршувалося, і лікарі порадили йому змінити клімат. Спочатку він збирався оселитися в Австралії, але клімат Самоа визнали для нього набагато кориснішим.

Письменник купив землю но острові Уполу та побудував там будинок з каміном, хоча тут він був зовсім не потрібний. Адже температура на острові не опускалася нижче +20 °С. Вони з дружиною  привезли туди всі надбання цивілізації — книги і меблі, ліки й іграшки.

На Самоа Стівенсон подружився з місцевим населенням, вивчив мову самоанців, писав про них статті в лондонські газети, намагався привернути загальну увагу до проблем остров’ян. Він став національним героєм Самоа. Відтоді його ім’ям на Західному Самоа називають усі – готелі і вулиці, ресторани і кафе.

Письменник писав не лише романи, а й вірші. За досить короткий час він опулікував збірки «Дитячий квітник віршів» (1885), «Підлісок» (1887), «Балади» (1890).
Наступна й остання збірка поезій митця «Пісні мандрів» була надрукована після його смерті в 1896 р.

Р. Л. Стівенсон останні роки свого життя провів на острові й заповідав там себе поховати.

3 грудня 1894 р. Стівенсон помер. Йому було лише 44 роки.