“Розлилися круті бережечки” аналіз
Жанр – козацька пісня
Тема – зображення боротьби козаків з польською шляхтою
Ідея – заклик до боротьби за визволення своїх братів з неволі
“Розлилися круті бережечки” – соціально-побутова пісня. У ній ідеться про боротьбу з польською шляхтою як із зовнішнім ворогом України. Козаки співають про свою готовність стати на оборону рідної землі. У пісні звучить упевненість у правоті козацького діла. Перед читачем постає картина широкого степу, у якому козаки з „червоною китайкою” йдуть на Варшаву, щоб „свою славну Україну, Гей, гей, та розвеселимо!”
“Розлилися круті бережечки” художні засоби:
- паралелізм („Розлились круті бережечки – пожурились славні козаченьки”),
- епітети („Круті бережечки, славні козаченьки, коні воронії”),
- анафора („гей, гей”).
Ідейно-тематичне наповнення цієї пісні направлено на возвеличення патріотичного духу, самовідданості справі національного визволення. Символом, волі й героїзму козаків стає червона китайка.
Ця пісня має своєрідну образність: персоніфікований образ України, образ символу щасливого життя на Україні – червоної калини. Використовується у козацькій пісні й своєрідна метафора (порівняння): червона китайка уособлює славу й перемогу, червона калина – щасливу країну. Композиційно-сюжетна структура твору складається із повторюваних закликів-наказів та безпосередньо розповіді.
“Розлилися круті бережечки” текст пісні
- Розлилися круті бережечки,
- Гей, гей, по роздоллі;
- Пожурились славні козаченьки,
- Гей, гей, у неволі.
- Гей ви, хлопці, ви, добрі молодці,
- Гей, гей, не журіться,
- Посідлайте коні воронії.
- Гей, гей, садовіться!
- Та поїдем у чистеє поле,
- Гей, гей, у Варшаву
- Та наберем червоної китайки,
- Гей, гей, та на славу!
- Гей, щоб наша червона китайка,
- Гей, гей, не злиняла,
- Та щоб наша козацькая слава,
- Гей, гей, не пропала!
- Гей, щоб наша червона китайка,
- Гей, гей, червоніла,
- А щоб наша козацькая слава,
- Гей, гей, не змарніла!
- Гей, у лузі червона калина,
- Гей, гей, похилилася;
- Чогось наша славна Україна,
- Гей, гей, засмутилася.
- А ми ж тую червону калину,
- Гей, гей, та піднімемо;
- А ми ж свою славну Україну,
- Гей, гей, та розвеселимо
