"Сікстинська мадонна" Паспорт (Анкета твору) Франко

Поезія “Сікстинська мадонна” – символ вічної жіночності, материнства, краси. “Сікстинська мадонна” аналіз допоможе визначити, який жанр, тема, ідея, основна думка, художні засоби, провідний мотив, вид лірики. Літературний паспорт твору можна скласти за поданою інформацією.

“Сікстинська Мадонна” паспорт (аналіз) твору

Автор – Іван Франко
Рік написання – 1881
Збірка – «З вершин і низин»

“Сікстинська мадонна” за жанром – сонет.

Літературний рід – лірика
Вид лірики – інтимна

Тема: захоплений опис Сікстинської Мадонни з однойменної картини Рафаеля.

Ідея – утвердження вічної цінності великих творів мистецтва, їх загальнолюдське значення – пробуджувати захоплення, подив ,давати естетичну насолоду.

Основна думка – справжня краса невіддільна від добра; возвеличення матері-жінки; непереборний вплив мистецтва на душу людини.

Провідний мотив – захоплення поета образом жінки, яку підніс над світом талант знаменитого художника.

“Сікстинська мадонна” художні засоби

гіпербола
«І час прийде, коли весь світ покине
Богів і духів, лиш тебе, богине,
Чтить буде вічно — тут, на полотні»..?

Віршовий розмір – п’ятистопний ямб,

Римування – кільцеве у катренах

Чому “Сікстинська мадонна” сонет?

Цей твір відноситься до жанру сонету, оскільки:

твір має чотирнадцять рядків (2 чотирирядкових (катренів) і 2 трирядкових (терцетів)).
рядки упорядковані римуванням.
перший катрен має відіграє роль вступу, у якому формується поетичний мотив; другий — розвиває його, перший терцет завершує думку, а другий — увесь сонет.
сонет має бути написаний 5- або 6-стопним ямбом, Франко дотримався цього правила.

Ліричний герой твору схиляється перед Богородицею як утіленням материнства і жіночності, краси, ніжності. Він не просто захоплюється Мадонною, а готовий боронити світлий образ, що видно з перших рядків сонету: «Хто смів сказать, що не богиня ти? Де той безбожник». Майже гнівно звучить запитання, що тільки підтверджує щирість відчуттів. Герой не розуміє, як можна байдуже дивитися на цю картину, для нього це рівносильно байдужості до мистецтва взагалі. В утвердженні краси й духовності Мадонни ліричний суб’єкт вдається до крайнощів, відкидаючи всіх богів і гіперболізуючи одну богиню — Сікстинську Мадонну. Подібно до Великих Данте та Петрарки Іван Франко прославляв ідеалізовану жіночність.

“Сікстинська мадонна” історія написання

У цьому сонеті Франко висловив своє захоплення жінкою-матір’ю. Дивлячись на картину Рафаеля «Сікстинська Мадонна» Франко у 1881 році створив однойменний сонет «Сікстинська Мадонна». Для Франка краса мадонни не казкова, а земна — щира, добра, ніжна. А справжнє мистецтво, яким є картина «Сікстинська мадонна» — вічне.

“Сікстинська мадонна” образи-символи

Образ Діви Марії символізує самопожертву, найвищий прояв гуманізму, християнську жертовність, святу материнську любов, високе духовне начало,внутрішню силу, символ вічної жіночності, материнства, краси.

Образ жінки-мадонни у творі І. Франка втілює красу мистецтва, творче натхнення, загалом Музу. Мадонна є втіленням жінки-матері і музи, що надихає на творчість. На картині вона зображена босоногою з немовлям на руках. Вражає її сумний тривожний погляд, але відчувається сила духу, доброта та готовність в будь-яку мить спуститися на землю, залишившись недоступною для зла. Такий образ є втіленням вічної ідеальної жіночності і тому не міг не зачарувати чутливого до справжньої краси поета. Іван Франко вірив в силу доброї краси, без якої неможливе мистецтво.

Рожа – символ дівочої чистоти, краси, любові.