“Село! І серце одпочине” Тарас Шевченко аналіз вірша – тема, ідея, скорочено, художні засоби, проблематика, жанр та інші питання допоможуть скласти літературний паспорт твору.
Шевченко “Село! І серце одпочине” аналіз вірша (паспорт)
Вірш “Село! І серце одпочине” є уривком з поеми “Княжна”
Автор – Тарас Шевченко
Рік написання: 1847-1848
Жанр: ліричний вірш
Рід літератури: лірика
Вид лірики – пейзажна
Тема: захоплення красою українського села
Ідея: прославлення рідної землі та простого народного життя; утвердження любові до України.
Основна думка: українське село — це куточок краси та спокою, де панує гармонія людини і природи.
Настрій – піднесений
Художні засоби
- Епітети: “широколистії тополі”, “зеленим гаєм”, “сині гори”
- Порівняння: “неначе писанка, село”, “неначе диво”
- Анафора: повтор “і ліс “
- Метафора: “Сам Бог витає над селом”, “біліють хати”
- Уособлення – “серце одпочине”
Образи
Село — мальовниче, гармонійне, затишне.
Природа — зелені гаї, сади, тополі, ліси, гори — створюють багатий і живий пейзаж.
Палати — символ розкоші, що контрастує з природною красою села.
Бог — образ благословення, що підкреслює святість цього куточка України.
Мої враження від твору (відгук): Цей вірш викликав у мене почуття захоплення красою українського села. Шевченко дуже образно і ніжно передає любов до рідної землі. Читаючи ці рядки, я ніби бачу це прекрасне місце і відчуваю спокій та радість. Твір навчає цінувати прості, але справжні речі в житті.
“Село! І серце одпочине” Шевченко читати вірш
Село! І серце одпочине:
Село на нашій Україні —
Неначе писанка, село.
Зеленим гаєм поросло.
Цвітуть сади, біліють хати,
А на горі стоять палати,
Неначе диво. А кругом
Широколистії тополі,
А там і ліс, і ліс, і поле,
І сині гори за Дніпром.
Сам Бог витає над селом.
