Грона гніву — роман Джона Стейнбека про переселення фермерської родини з Оклахоми до Каліфорнії в роки Великої депресії. Роман був опублікований у 1939 році й здобув національну літературну премію та Пулітцерівську премію. За нього письменник отримав 1962 року Нобелівську премію.
“Грона гніву” скорочено читати
Головні герої
- Том Джоуд – головний герой роману, другий син сім’ї Джоудів.
- Мати — практична та добра жінка, яка у важкі часи стає центром сім’ї.
- Батько – Том Джоуд – працьовитий чоловій. Йому 50 років.
- Дядько Джон – Джон Джоуд, старший брат батька. Сповнений почуття провини за смерть своєї молодої дружини, якої він не привів лікаря під час загострання апендициту, вважаючи, що її скарги несерйозні, і вона чимось отруїлася. З моменту її смерті намагається спокутувати свій гріх, роблячи людям добро, переважно дітям. Іноді зривається і піддається своїм слабкостям до алкоголю та жінок.
- Джим Кейсі – колишній проповідник, який втратив віру. На початку роману часто розмірковує про віру та людську душу, під час дороги до Каліфорнії більше мовчить і спостерігає. До кінця книги очолює страйк проти нелюдських умов праці. Гине від руки учасника організації “Американський легіон”.
- Ел Джоуд — третій син, 16 років, цікавиться здебільшого машинами та дівчатами.
- Роза Сарона – молода мрійлива дочка. У фіналі роману народжує мертву дитину.
- Конні – чоловік Рози. Молодий і наївний, він приголомшений обов’язками, які з’явилися після одруження та вагітності дружини. Незабаром після прибуття до Каліфорнії він кидає сім’ю.
- Ной – старший син у сім’ї. Постраждав під час пологів, сім’я та інші люди вважають його «трохи дивним». Покидає сім’ю, залишившись біля річки Колорадо.
- Дід — дідусь Тома, на початку книги буйний і бешкетний. Приспаний сім’єю і вивезений насильно, помирає ввечері першого дня, ймовірно, від серцевого нападу. На думку Кейсі, він помер, тому що не захотів залишати рідні місця.
- Бабуся – бабуся Тома, втрачає волю до життя після смерті чоловіка, помирає під час переїзду через пустелю.
- Рут – молодша дочка сім’ї, 12 років.
- Вінфілд — молодший син сім’ї, 10 років.
Сюжет (дуже коротко)
У рідні краї, до штату Оклахома, повертається Том Джоуд, який був у в’язниці за вбивство. Вдома він дізнається, що у фермерів знищено весь урожай бурею. Його рідня зібралася їхати до Каліфорнії, оскільки через неврожаї останніх років у них не залишилося грошей, а будинки та земля були закладені банкам. Його молодший брат Ел уже купив вантажівку і все готове до від’їзду. Вони їдуть на південь. Дорога тяжка, спочатку помирає дідусь з бабусею, брат Ной покидає родину дорогою. Джоуди зупинилися у таборі для переселенців, де розуміють, що там не краще, ніж удома – роботи немає, їх ніхто тут не чекає та не турбується. Неприємності продовжують переслідувати родину – вагітну сестру Розу покинув наречений та втік. Вони їздять Каліфорнією в пошуках роботи і дістаються однієї ферми. Там на Тома та проповідника Кейсі, який приїхав з ними напали, і Кейсі загинув. Том вбив одного з нападників. Після цього він був змушений покинути сім’ю. Тим часом Роза народила мертву дитину. Батьки вирішили разом з Розою і двома маленькими дітьми Уінфілдом і Рут йти шукати роботу та їжу, а Ел залишився в машині, так як грошей на бензин вже не було.
Детальний переказ
У штаті Оклахома переважно вирощують кукурудзу. Але ось пройшла пилова буря і знищила весь урожай. Місцеві жителі розгублені, вони втратили врожай.
До вантажівки, що стоїть біля кафе, підійшов чоловік років тридцяти, одягнений у все нове. Він попросив водія підвести його. У розмові він повідомляє, що його звуть Том Джоуд, він родом із цих місць, а зараз повертається додому з в’язниці, де відсидів 4 роки за вбивство людини.
Вийшовши на роздоріжжі з машини, Том Джоуд вирушив стежкою до будинку, де випадково зустрів колишнього проповідника Джима Кейсі, який розповів йому, що більше не проповідує, бо немає в ньому колишньої благодаті, зате є грішні думки. Поговоривши та випивши віскі, вони вирішили йти до батьків Тома разом. Кейсі давно їх не бачив і захотів поспілкуватися. Підходячи до будинку, вони звернули увагу, що з ним щось не в порядку, і немає нікого в окрузі.
Нові господарі цих земель надсилали посередників, які пропонували орендарям виїхати до іншого штату чи Каліфорнії, бо вже давно заборгували свою землю банкам. У цей час трактори вже переорювали їхню землю, а трактористам було надано вказівку, як би випадково, зачепити їхній будинок, щоб його пошкодити. Колишні господарі земель намагалися боротися з трактористами – погрожували, закликали до совісті, іноді навіть стріляли по трактору, але ні до чого це не призводило.
Том Джоуд і Кейсі підійшли до будинку, і побачили, що його покинули, рідні Тома поїхали кудись поспіхом. Тут вони побачили М’юлі Грейвса, який проходив повз. Він їм розповів, що рідні Тома поїхали до дядька Джона, звідки збиралися вирушити до Каліфорнії. Також він сказав, що нові власники землі змусили поїхати майже всіх сусідів, його дружина та діти теж поїхали, а він вирішив залишитися тут. Вони втрьох переночували в будинку, а вранці Том і Кейсі вирушили до будинку дядька Джона.
На щастя, рідні ще не встигли поїхати, а тільки збиралися в дорогу. Всі рідні зраділи поверненню Тома. Це звичайно були мати і батько, дід і бабуся, дядько Джон, брати Ной і Ел, вагітна сестра Роза Сарона та її наречений Конні, а також зовсім маленькі його брат і сестра – Уінфілд і Рут.
Батько розповів йому, як ідуть приготування: Ел (молодший брат Тома) купив вантажівку і ретельно підготував до далекої поїздки; були розпродані, щоправда, дуже дешево, майже всі речі; заготовлено запаси їжі в дорогу. Лише дідусь їхати відмовився, тому йому довелося обманом дати снодійного. Проповіднику Кейсі було запропоновано поїхати з ними, і він із задоволенням погодився. Після останніх приготувань вони вирушили в дорогу.
По пекучому сонцю вони поїхали федеральною трасою № 66. Зупинившись на нічліг, вони познайомилися з подружжям Уілсонів, які дали їм намет, в який вони поклали діда, що захворів (пізніше виявилося, що у нього стався серцевий напад і він помер). Поховали його одразу, а в могилу поклали пляшку із запискою, що він помер сам, а не був убитий. Щоб віддячити Вілсонами, сім’я Уілсонів допомогла відремонтувати машину, а потім всі вирішили їхати разом.
На шосе №66 було розташовано багато кафе. В одному з таких кафе працювала Мей, вона подобалася водіям, які проїжджали, а їй подобалися вони, тому що ті давали хороші чайові. А ось переїжджих переселенців вона не любила – у них кожен цент на рахунку. Одного разу, коли вона обслуговувала шоферів, зайшов чоловік, з двома дітьми і попросив хліба всього на 10 центів, а у неї найдешевший був лише за 15. Вона, все ж таки, продала йому хліб, а дітям, які так жалібно дивилися на вітрини з цукерками, продавчиня віддала 2 великі цукерки за цент, хоч кожна з них коштувала 5 центів. Шофери це помітили, і, виходячи з кафе, залишили їй на чай по 50 центів.
Джоуди та Вілсони продовжили шлях до Каліфорнії. Неочікувано у них зламалася вантажівка. Том і Ел відправилися до найближчого міста, щоб знайти запчастини та інструменти для заміни. Ніч вони провели у таборі, де один із постояльців заявив, що у Каліфорнії мало роботи, незважаючи на рекламні листки, де стверджується, що роботи достатньо. Він також розповів, що чим більше бажаючих приїжджає працювати, тим менше їм платять, бо всі вони голодні, і тому погоджуються працювати за будь-які гроші.
Нарешті, дві родини дісталися Каліфорнії, але потрібно було ще проїхати через пустелю. Зупинившись біля річки перед поїздкою, вони зустріли чоловіка, який знову повідомив, що там погано, і що він повертається додому. Також вони вперше почули, як їх там називають оки. Несподівано Ной вирішив далі не їхати, і, повідомивши про це тільки Тому, пішов униз річкою. До того ж, стало дуже погано Сейрі, дружині Вілсона, і вони вирішили також залишитися. Проповідник прочитав їй молитву, оскільки жінка була при смерті, і після цього вони поїхали через пустелю.
Перетинали пустелю вночі, все було добре, і вони нарешті побачили ту Каліфорнію, про яку мріяли. Але радість затьмарила смерть бабки. Поховати її вирішили за громадський рахунок, бо у них залишилося лише 40 доларів.
Джоуди зупинилися у своєму першому таборі. З’ясувалося, що роботи немає, а якщо з’являється, туди одразу вирушають сотні машин. У Каліфорнії переселенців не люблять, їх постійно ганяє поліція, підпалюють табори тощо. Увечері приїхав підрядник, який запропонував роботу, але люди почали ставити незручні питання, відбулася сутичка, в якій Том ударив шерифського понятого, після того, як той випадково поранив із пістолета жінку. Всю провину взяв на себе Кейсі і його забрали до в’язниці. Дізнавшись, що вночі табір хочуть спалити місцеві, Джоуди вирішили поїхати. Перед відправкою з’ясувалося, що Конні втік, покинувши вагітну дружину Розу Сарону.
Вони вирушили до табору Уїдпетч, дізнавшись, що це офіційний табір для переселенців. Заселившись, вони з радістю дізналися, що в таборі є вбиральні, душові, водопровід, пральня та багато іншого. Плату за проживання можна відпрацювати та навіть взяти кредит у таборовому магазині. Поліція та місцеві зайти до табору не можуть, але постійно влаштовують провокації. Про одну з них Том дізнався від хазяїна, у якого тимчасово працював. Місцеві хотіли влаштувати бійку на танцях, а поліція, що прибула, закрити табір через заворушення. Бійку вдалося попередити, і табір продовжив працювати.
Через місяць, незважаючи на хороші умови в таборі, вони вирішили їхати далі, оскільки роботи не було, тільки Том пропрацював 5 днів. Дорогою на північ вони зустріли незнайомця, який запропонував роботу зі збирання персиків. Під’їхавши до ферми, вони побачили багато поліції та людей, які їм щось кричали здалеку. На запитання поліція не відповідала. Вони заселилися в дерев’яний будиночок і невдовзі пішли на збирання врожаю. Пізно ввечері Том вирішив дізнатися, що відбувається. З великими труднощами він вибрався з ферми і побачив намет, у якому, з подивом побачив проповідника Кейсі. Він розповів Тому, що на цій фермі страйк, тому що платити стали вдвічі менше, що і їм скоро теж уріжуть заробіток. Раптом вони почули шум людей, що наближалися. Том з Кейсі пішли до струмка, де їх оточили і вдарили Кейсі залізною палицею по голові, від чого він помер. Не витримавши цього, Том вихопив палицю у нападника і вдарив його. Інші напали на Тома, але він зумів втекти, хоч і отримав серйозні поранення на обличчі. Повернувшись додому, він причаївся, а вранці дізнався, що людина, яку він ударив, померла. Також вранці вони дізналися, що платитимуть тепер у 2 рази менше, як і казав Кейсі, після чого вони вирішили ввечері виїхати з ферми.
Сім’я приїжджає і знаходить роботу на збиранні бавовни, і навіть житло у вагончику на дві родини. Том ховається від поліції недалеко в чагарниках, чекає, поки заживе обличчя. Заробіток у сім’ї непоганий, але зрозуміло, що бавовни надовго не вистачить, а коли врожай буде зібрано, всі втратить роботу. Молодша дівчинка Рут у запалі бійки каже іншим дітям у таборі про свого брата, який убив двох і зараз ховається. Тому Том іде з табору, залишивши сім’ю, щоб не завдавати їм проблем. Том прощається з матір’ю, обіцяючи, що куди б він не втік, він усюди буди невтомно захищати пригнічених.
Незабаром робота закінчилася, але вони лишилися жити у вагончику. Ел потоваришував із дівчиною з іншого кінця вагончика, і вони вирішили зіграти весілля у майбутньому. У Рози Сарони почалися передчасні пологи, і вона народила мертву дитину. Почалася осінь і дощ лив не перестаючи, потихеньку затоплюючи їхнє житло. Спроба зробити греблю закінчилася невдачею. Машину залило, і вона не могла їздити. Джоуди вирішили йти далі, але Ел вирішив залишитися зі своєю нареченою, а також доглядати машину.
У дорогу вирушили мати з батьком і троє їхніх дітей – двоє маленьких: Уінфілд і Рут, а також Роза Сарона, яка втратила дитину. Вони пішли дорогою і незабаром знайшли сарай, де й сховалися від дощу. Там же від дощу сховався якийсь хлопчик та його батько. Хлопчик розповідає, що батько вмирає з голоду, бо віддавав усю їжу йому, і тепер не може їсти навіть хліба. Хлопчик питає, чи немає у Джоудів молока, і тоді мати веде всіх в іншу частину сараю, залишаючи Розу Сарона, у якої болять груди через те, що молоко не зціджується. Вона лягає поруч із ослаблим чоловіком і пропонує йому посмоктати свої груди, рятуючи від смерті. Це єдиний вчинок родини Джоудів, що виявився не марним.