“Сватання на Гончарівці” аналіз (паспорт) твору

“Сватання на Гончарівці” аналіз твору (паспорт)

Автор – Григорій Квітка-Основ’яненко

Рік написання – 1836

Жанр – соціально-побутова комедія

Рід літератури: драма
Напрям (стиль): реалізм

Тема: показ життя та побуту простого українського народу, обрядового сватання та боротьби щирого кохання з батьківським примусом і жадобою до багатства.

Ідея: засудження соціальної нерівності та уславлення палкого почуття кохання.

Головні герої: Прокіп Шкурат, його дружина Одарка й донька Уляна; кріпак Олексій і його дядько-солдат Осип Скорик, селянин Павло Кандзюра і його син Стецько, приятель і «підбрехач» Осипа Скорика Тиміш, дівчата-подруги Уляни.

Місце подій: Харківщина, село Гончарівка
Час подій: перша половина ХІХ століття

Проблематика “Сватання на Гончарівці”:

– батьки і діти;
– людина і суспільство;
– кохання та сімейне щастя;
– соціальна нерівність;
– проблема пияцтва.

Сюжет “Сватання на Гончарівці”

Одарка Шкурат свариться зі своїм чоловіком Прокопом, бо той п’є. Невдовзі до них підходить Кандзюба і пропонує посватати їхню доньку Улянку за свого сина Стецька. Спочатку Одарка з чоловіком проти – бо всі знають, що в Стецька немає клепки в голові, але зважаючи на його богатство, погоджуються. Сама ж Улянка проти такого шлюбу, бо їй подобається Олексій, але він кріпак. Олексій розуміє, що Уляну хочуть силою видати заміж за дурня й б’є Стецька, щоб той відмовився від дівчини, та Стецько не погоджується, бо дуже боїться свого батька. За допогою хитрощів Олексійового дядька Уляна одружується з Олексієм, а Стецькові дають гарбуза.

• Експозиція: сварка Прокопа й Одарки
• Зав’язка: пропозиція сватання Стецька
• Розвиток дії: спротив Уляни, поява Олексія, інтриги Скорика
• Кульмінація: сватання, сцена з хусткою і гарбузом
• Розв’язка: перемога кохання, згода Одарки

Головні герої твору “Сватання на Гончарівці”

• Уляна — щира, розумна, рішуча дівчина, що бореться за своє кохання
• Олексій — працьовитий, чесний коваль, коханий Уляни. Він кріпак, тому мати Уляни проти шлюбу доньки з хлопцем.
• Одарка — владна, сварлива мати, яка ставить багатство вище за щастя дочки
• Прокіп Шкурат — п’яниця й ледар, батько Уляни
• Стецько Кандзюба — дурнуватий, але багатий парубок
• Павло Кандзюба — заможний батько Стецька
• Скорик (Осип) — дядько Олексія, хитрий і кмітливий солдат.

Історія написання твору «Сватання на Гончарівці»

Комедія «Сватання на Гончарівці» є одним із найвідоміших драматичних творів Григорія Квітки-Основ’яненка і належить до соціально-побутової драматургії першої половини ХІХ століття. Письменник створив її, спираючись на добре знані йому сцени з народного життя, звичаї українського села та обряд сватання, які він неодноразово спостерігав у реальному житті.

Перша редакція п’єси була надрукована у 1836 році в Харкові. Вона була дуже короткою — усього 16 сторінок, мала вигляд невеликого водевілю й була розрахована передусім на сценічне виконання. У цій версії сюжет подавався стисло, а характери персонажів були окреслені лише в загальних рисах.

З часом Квітка-Основ’яненко переробив та доповнив твір. Ця розширена редакція обсягом 96 сторінок була опублікована у посмертному зібранні драматичних творів Григорія Квітки-Основ’яненка, яке вийшло 1862 року в Москві у видавництві Панька Куліша.