Цікаві факти про дятлоподібних та дятлів допоможуть дізнатися про особливості цих птахів, про їх незвичайні звички та спосіб життя.
Цікаві факти про дятлів
У природі існує близько 220 різновидів дятлів, головною відмінною рисою яких є спосіб добування їжі. Майже всі вони “кують” дерево до того, поки не з’явиться отвір, з якого можна поживитися чимось їстівним.
Дятли всеїдні. Вони їдять комах, личинок та яйця комах, деревний сік, насіння, горіхи…
Довбання дерева потрібне ним не тільки для пошуку їжі, а й для залучення самки, тому дятли найчастіше підбирають таке покриття, у якого хороший резонанс.
Язик дятла – незамінне знаряддя для видобутку їжі. Коли він висовується з рота, можна побачити маленькі “кріплення”, завдяки яким він дістає жучків. Язик кріпиться до спеціальної стрічки, довжини якої вистачить для того, щоб обмотати весь череп птиці і зачепитися за ніздрі.
Найбільший вид з цього сімейства – королівський дятел. Його довжина сягає понад півметра. А ось карликовий дятел – найменша пташка. Більше 8 см він не росте.
Дятел за один прийом їжі може поглинути до 1000 мурах, але погано йому не стане.
Дятли моногамні (одна пара на все життя). І самець, і самка будують гніздо на дереві. Самка відкладає від 2 до 5 яєць. Інкубаційний період триває від 11 до 14 днів. Через місяць після вилуплення молоді дятли готові покинути гніздо.
Залежно від виду, дятли можуть прожити в дикій природі від 5 до 11 років.
Один з представників цього пташиного сімейства, дятел – сосун, харчується виключно солодким нектаром. Він проробляє дірку в корі дерева до того, як з неї не почне литися сік.
У Північній Америці живе жолудевий дятел, дуже запасливий по своїй натурі. Так, готуючись до зими, він відкладає близько 400 жолудів, по одному в отворах різних дерев.
А великий плямистий дятел відрізняється від своїх братів тим, що поглинає маленьких пташенят і ще знесені яйця.
Звичайний дятел витрачає на створення свого житла зовсім небагато часу, максимум до двох тижнів. Але, є і такий представник, який по кілька років будує для себе комфортні умови перебування в природі – Кокардовий дятел, що живе в південно-східній частині Америки.
У 1995 році ці милі пташки завдали непоправної шкоди НАСА. Вони зробили величезну кількість отворів в баку для пального шаттла Діскавері, тим самим відстрочити старт на найближчі пару місяців.
Дятли, окрім усього перерахованого, мають так влаштований мозочок, завдяки якому у нього ніколи не буде струсу мозку.
Європейські дятли окрім жуків і личинок, ще і великі любителі черешні і солодкої (не кислої) вишні. Вони із задоволенням роблять набіги з лісу на фруктові сади і дачні ділянки.
У природі у дятлів вистачає ворогів, оскільки засобів захисту ці птахи не мають. На них полюють яструби, сови, пугачі, сичі, соколи, гнізда можуть розоряти сороки, ворóни, змії, білки, варани (у тропіках). Золотий дятел вважається дичиною, його м’ясо високо цінується мисливцями Північної Америки, інші види гастрономічного інтересу не представляють.
У природі дятли грають важливу роль. З одного боку вони знищують масу шкідників дерев, причому саме тих, які недоступні птахам інших видів (короїдів, пильщика, п’ядунів), тому дятлів називають санітарами лісу. Але користь від них стає очевидною тільки в стиглих лісах, де багато старих, хворих дерев, що служать розсадниками для шкідливих комах. У молодих посадках дерева не так заражені, тому тут дятли можуть іноді завдавати шкоди, роздовбуючи деревину. Велика кількість дупел не лише сприяє зараженню посадок паразитичними грибами, гнилизною, але і безповоротно псує структуру деревини. Найшкідливішими вважаються дятли-смоктуни, їх манера довбати безліч отворів, що виділяють сік, призводить до послаблення дерева. Оскільки дятли постійно експлуатують одні і ті ж отвори, то за 3-4 роки року дерево усихає повністю. Але незважаючи на це дятли не порушують природного балансу, оскільки є ланкою складних саморегульованих екосистем. У зоопарках ці птахи зустрічаються рідко, оскільки важко забезпечити їх необхідним кормом, але до людей вони звикають швидко.
