Цікаві факти про театр корифеїв, Одеський оперний театр, Сіднейський Оперний театр, Японський театр Ви дізнаєтесь з цієї статті.
Театр Корифеїв цікаві факти
* Театр корифеїв – це найперший в Україні професійний театр. Цікаві факти про театр Корифеїв роблять акцент на тому, що український театр у 1881 році під пильним керуванням засновника Марка Кропивницького відділився від польського і російського театрів.
* Слово «корифей» означає від грецької мови «заспівувач».
* Актори театру повинніі були вистави грати аж трьома мовами. Справа в тому, що у царській Росії діяв тоді указ, згідно якого вистави польською або українською мовами мали йти після виступу російською мовою.
* Засновник театру – це Кропивницький Марко Лукич. Марко був керівником, режисером, актором, драматургом, музикантом, композитором, педагогом та художником.
* Найвідоміші постановки – «Катерина», «Запорожець за Дунаєм», «Продана наречена» «Галька» та «Енеїда».
* Театр «Корифеїв» був популярним в Україні, Москві та Санкт-Петербурзі. Цей театр навіть вважали значно кращим за імперський.
* Театр проіснував 7 років, до самого початку Першої світової війни, коли царська Росія закрила усе українське – театри, українські газети, книгарні та журнали.
Сіднейський Оперний театр цікаві факти
* Від ідеї про створення театру до моменту його реалізації пройшло цілих 17 років. У 1959 році почалося будівництво, яке затягнулося на 14 років.
* Перший співак, що виконав музичний твір у Оперному театрі Сіднею — це Пол Робсон. Він у 1960 році виконав «Ol’ Man River» перед будівниками, вилізши на підмостки.
* Оперний театр працює363 дні на рік. Він має 5 зал для симфонічних концертів, театральних оперних та камерних спектаклів і більше ніж 1000 підсобних кімнат.
* Оперний театр – це одна з перших масштабних будівель на континенті, у процесі будівництва якого було задіяно підйомні крани. Їх спеціально побудували у Франції. Вартість кожного оцінювалась у 100 000 доларів.
* У Сіднейському театрі зберігається найбільший у світі механічний орган. Він складається з величезної кількості труб – 10 154.
Одеський оперний театр цікаві факти
* Задумка театру належить градоначальнику, герцогу Дюку де Рішельє. Його побудували за проектом архітектора із Петербургу – Тома де Томона. Цей храм мистецтва відчинив свої двері 10 лютого 1810 року. Але через 64 роки місцевий театр (як його називали місцеві) згорів вщент. Будівництво нового театру доручили віденським архітекторам Фердинанду Фельнеру та Герману Гельмеру. Вони були відомі своїми монументальними храмами в Дрездені, Будапешті та інших містах Європи. В результаті їхньої праці за рекордні три роки виріс новий театр.
* В Одеському оперному театрі міститься найбільша костюмерна, в якій зберігається більше чим 800 костюмів. Самому раритетному більше 100 років. Та й своєю вартістю вони вражають. Наприклад, ціна пачки для прими балету Опери стартує від 500 доларів!
* Стеля глядацької зали прикрашена композицією із чотирьох картин-медальйонів Франца Лефлера – відомого художника. Вони зображують сюжети творів Вільяма Шекспіра, таких як: «Сон літньої ночі», «Гамлет», «Як вам це сподобається», «Зимова казка». А в самому центрі розкішної стелі розташована кришталева ажурна люстра.
* Одеський національний академічний театр опери та балету, згідно до журналу «Forbes», входить в список найдивовижніших пам’яток архітектури в Східній Європі.
* Входить до п’ятірки найкращих театрів світу
Цікаві факти про японський театр
* Найвідоміший на весь світ японський театр – це театр Кабукі. Початок йому поклала жінка – Окуні, яка служила в святилищі Идзумо Тайся, неподалік Кіото, та добре зналася на народних піснях і танцях. З 1603 року вона заснувала свого роду театр. Цікаво, що спочатку цей театр показував дещо аморальні вистави, за участі молодих жінок. Багатьох це обурювало та правила гри змінилися.
* Довгий час усі ролі – чоловічі та жіночі виконували виключно чоловіки. У сучасній Японії правила дещо змінились і в театрі дозволено виступати жіночим трупам.
* Кабукі – це не тільки самий популярний в Японії вид театрального мистецтва, також, згідно декларації ЮНЕСКО за 24 листопада 2005 року, – це усна спадщина людства.
* На сьогоднішній день в кабукі ставляться декілька типів п’єс, а саме: дзідай-моно, тобто історичні п’єси , які були створені до періоду правління Сенгоку, СЕВа-мон, «простонародні» твори, які написані після періоду правління Сенгоку та сесагото – драматично – танцювальні п’єси
Сподіваємося, що з цієї статті Ви дізналися щось цікаве про театри світу.
