“Україно, п’ю твої зіниці…” аналіз (паспорт) – Василь Симоненко

Літературний паспорт твору до вірша Василя Симоненка «Україно, п’ю твої зіниці…» допоможе визначити, яка тема, ідея, головна думка, художні засоби. Ця інформація допоможе написати аналіз вірша.

“Україно, п’ю твої зіниці…” паспорт твору (аналіз)

Автор – Василь Симоненко

Рік написання – 26 грудня 1961.

Рід літератури – лірика

Жанр – ліричний вірш

Вид лірики – громадянська

Тема – звеличення рідної землі, її історії.

Ідея – показати щирі синівські почуття поета до своєї Батьківщини.

Головна думка (провідний мотив): синівська любов і духовна єдність з Батьківщиною; віра в майбутнє України;  духовна боротьба за її свободу та права.

Образи:

–Україна — мати, священна, прекрасна, багатостраждальна, але велична.
–Ліричний герой — син України, борець, творець, людина сильної віри й любові.

Художні засоби:

• Метфори: «п’ю твої зіниці», «перли в душі сію», «я проллюся крапелькою крові»,
• Порівняння:«голубі й тривожні, ніби рань».
• Епітети: «голубі й тривожні зіниці», «мамо горда і вродлива», «священне знамено», «недруги лукаві», «хмари бурякові», «люта битва», «розпука вікова»
• Риторичні звертання:  «Україно!», «Одійдіте, недруги…».
• Риторичні запитання: «Як же я без друзів обійдуся?»

Символи у вірші:
-знамено — символ боротьби й свободи України
-крапелька крові — самопожертва, любов до БатьківщиниНастрій – піднесений, патріотичний.

Віршований розмір: чотиристопний ямб.

Вірш “Україно, п’ю твої зіниці…” став одним із найвідоміших патріотичних творів Василя Симоненка. Він утверджує ідею незламності українського духу та вічної любові до Батьківщини.

“Україно, п’ю твої зіниці…” Василь Симоненко