Умберто Еко біографія скорочено розповість про життя та творчість відомого італійського письменника.
Умберто Еко біографія
Умберто Еко народився 5 січня 1932 року в Алессандрії (невеликому італійському містечку в П’ємонті, неподалік Туріна). Його батько, Джуліо Еко, працював бухгалтером, був учасником трьох воєн. Під час Другої світової війни Умберто та його мати, Джованна, переїхали до невеликого села в горах П’ємонту.
Умберто здобув шкільну освіту в салезіанському монастирі. Потім вступив до Туринського університету, щоб вивчати середньовічну філософію та літературу, і в 1954 році його закінчив (бакалавр філософії).
Після закінчення навчання Еко працював на державній радіомовній станції Radiotelevisione Italiana (RAI) у Мілані, створюючи різноманітні культурні програми.
Після публікації його першої книги в 1956 році він став асистентом викладача у своїй альма-матер. У 1958 році проходив 18-місячні обов’язкову військову службу в італійській армії.
Умберто Еко працював на телебаченні, оглядачем найбільшого щотижневого журналу L’Espresso, викладав естетику та теорію культури в університетах Мілана, Флоренції та Туріна.
Він був також професором Болонського університету (з 1975 року). Там він викладав більшу частину свого життя.
Умберто Еко брав безпосередню участь у створенні «Групи 63» і таких журналів, як «Маркантре» та «Квіндічі», у яких публікував блискучі статті з культури, політики та з актуальних тогочасних проблем.
З вересня 1962 року був одружений з німецькою викладачкою мистецтв Ренате Рамге. У пари народилися син та дочка.
Еко помер у своєму будинку в Мілані ввечері 19 лютого 2016 від раку підшлункової залози, з яким боровся два роки.
Найпопулярніші твори Умберто Еко: «Ім’я троянди» (1980) та «Маятник Фуко» (1988), «Острів напередодні» (1994), «Бавдоліно» (2000), «Таємниче полум’я цариці Лоани» (2004) і «Празький цвинтар» (2010).
Умберто Еко цікаві факти
Прізвище Еко, ймовірно, є абревіатурою від лат. ex caelis oblatus, дос. «дарунок з небес», яке було дане його дідові (який був підкидьком) міськими урядовцями.
Батько письменника Джуліо Еко мав 13 сестер та братів. Він хотів, щоб його син став юристом, але Умберто вирішив вивчати філософію та літературу.
Під час навчання Умберто став атеїстом і залишив Католицьку Церкву.
Є почесним доктором 38 знаних університетів світу.
Еко ділив свій час між квартирою в Мілані та будинком для відпочинку поблизу Урбіно. У першому він мав бібліотеку на 30 000 томів, а на другому — на 20 000 томів.
Як науковець є найбільш відомим спеціалістом нашого часу з історії середньовічної Європи. Також є філософом, хоча цим менш відомий.
Написав понад два десятки наукових праць із семіотики, лінгвістики, теорії літератури, теорії культури, естетики та моралі.
У. Еко не надавав дозвіл на екранізацію своїх романів, тому що фільм Жан-Жака Анно з Шоном Коннері в головній ролі письменнику жахливо не сподобався. Цей твір є єдиною екранізацією його творів.
