В. Симоненко «Гей, нові Колумби й Магеллани» аналіз

гей нові колумби й магеллани аналіз твору Аналіз твору

В. Симоненко у творі «Гей, нові Колумби й Магеллани…» уславлює як одну з кращих якостей людини – мрійництво. Аналіз вірша В. Симоненка «Гей, нові Колумби й Магеллани» допоможе визначити, яка тема, ідея, основна думка, художні засоби та підготувати літературний паспорт твору.

«Гей, нові Колумби й Магеллани» аналіз (паспорт)

Автор – Василь Симоненко

Рік написання – 1962

Жанр – вірш-заклик

Тема: звернення письменника до молоді, щоб вони вирушали у мандри і відкривали нове, ніким ще невідоме, цікаве, захоплююче.

Ідея: сенс життя людини — пошуки, мандри, прагнення самоствердитися; заперечення байдужості, пасивності.

Основна думка: створення руху вперед, романтичного пориву, пошуку відкриттів і самовідкриттів

Провідний мотив вірша “Гей, нові Колумби Й Магеллани” постійні пошуки й жага нових відкриттів.

Художні засоби «Гей, нові Колумби й Магеллани» 

Метафори: «кличуть … у мандри океани», «бухту … облизує прибій», «сподівання помістити», «нидіє… душа», «б’ються груди», «вітер… не остудить».

Епітети: «молоді сподівання», «рідний народ», «духовні острови», «вітри тужаві».

Звертання: «Гей, нові Колумби й Магеллани», «Кораблі!..», «Україно!..», «Друзі!..».

Риторичні оклики:

  • «Напнемо вітрила наших мрій!»
  • «Кораблі! Шикуйтесь до походу!»
  • «Мрійництво! Жаго моя! Живи!»
  • «Відкривай духовні острови!»
  • «Нидіє на якорі душа!»
  • «Півень землю всю не розгребе!»
  • «Шкварити байдужість на вогні!»

Риторичні запитання:

  • «Хто сказав, що все уже відкрито?
  • Нащо ж ми народжені тоді?»
  • «Як нам помістити у корито
  • Наші сподівання молоді?»

Тавтологія: «відкрито вже відкрите».

Композиція «Гей, нові Колумби й Магеллани» 

Поезія складається з шести куплетів по чотири рядки.

Твір починається із звернення до нових Колумбів і Магелланів з пропозицією продовжити відкривати цікаве, незвідане в житті. Протягом поезії автор висловлює думку про прагнення кожної людини жити активно, на благо рідного краю, народу.

Наприкінці поезії В. Симоненко засуджує байдужість і пропонує її «шкварити… на вогні».

В океані рідного народу, за віршем В.Симоненка “Гей,нові Колумби й Магеллани”, слід відкривати духовні острови.

«якорі іржаві» символізуюит буденність, байдужість, пасивність; те, що гальмує «сподівання молоді».

Вірш “Гей, нові Колумби й Магеллани” читати текст

Гей, нові Колумби й Магеллани
Напнемо вітрила наших мрій!
Кличуть нас у мандри океани,
Бухту спокою облизує прибій.

Хто сказав, що все уже відкрито?
Нащо ж ми народжені тоді?
Як нам помістити у корито
Наші сподівання молоді?

Кораблі! Шикуйтесь до походу!
Мрійництво! Жаго моя! Живи!
В океані рідного народу
Відкривай духовні острови!

Геть із мулу якорі іржаві —
Нидіє на якорі душа…
Б’ються груди об вітри тужаві,
Каравела в мандри вируша.

Жоден вітер сонця не остудить,
Півень землю всю не розгребе!
Україно! Доки жити буду,
Доти відкриватиму тебе.

Мріяти й шукати, доки жити,
Шкварити байдужість на вогні!!..
А якщо відкрию вже відкрите,
Друзі! Ви підкажете мені.

“Гей, нові Колумби й Магеллани” аудіо слухати

Оцініть статтю
Додати коментар

  1. 6a6ycя

    дякую вам сайт просто офігенний!

    Відповіcти
  2. Мар'яна

    Супер!!! Дууууже юагато цікавої та корисної інформації

    Відповіcти
  3. Марія

    Дякую!!!

    Відповіcти
    1. Засновник сторінки

      Будь ласка!

      Відповіcти
  4. Роман

    найс

    Відповіcти
  5. учитель укр.літ

    такое

    Відповіcти