«Гей, нові Колумби й Магеллани» Василь Симоненко читати текст вірша, що був написаний у 1962 році.
Вірш «Гей, нові Колумби й Магеллани» читати
Гей, нові Колумби й Магеллани
Напнемо вітрила наших мрій!
Кличуть нас у мандри океани,
Бухту спокою облизує прибій.
Хто сказав, що все уже відкрито?
Нащо ж ми народжені тоді?
Як нам помістити у корито
Наші сподівання молоді?
Кораблі! Шикуйтесь до походу!
Мрійництво! Жаго моя! Живи!
В океані рідного народу
Відкривай духовні острови!
Геть із мулу якорі іржаві —
Нидіє на якорі душа…
Б’ються груди об вітри тужаві,
Каравела в мандри вируша.
Жоден вітер сонця не остудить,
Півень землю всю не розгребе!
Україно! Доки жити буду,
Доти відкриватиму тебе.
Мріяти й шукати, доки жити,
Шкварити байдужість на вогні!!..
А якщо відкрию вже відкрите,
Друзі! Ви підкажете мені.
Аналіз вірша «Гей, нові Колумби й Магеллани» допоможе у підготовці до уроку.
Василь Симоненко «Гей, нові Колумби й Магеллани» аудіо вірш
Якщо ви не знайшли потрібну відповідь, можете запитати у нашого чат-бота у Телеграм.
клас