В. Симоненко у творі «Гей, нові Колумби й Магеллани…» уславлює як одну з кращих якостей людини – мрійництво. Аналіз вірша В. Симоненка «Гей, нові Колумби й Магеллани» допоможе визначити, яка тема, ідея, основна думка, художні засоби та підготувати літературний паспорт твору.
«Гей, нові Колумби й Магеллани» аналіз (паспорт)
Автор – Василь Симоненко
Рік написання – 1962
Жанр – вірш-заклик
Тема: звернення письменника до молоді, щоб вони вирушали у мандри і відкривали нове, ніким ще невідоме, цікаве, захоплююче.
Ідея: сенс життя людини — пошуки, мандри, прагнення самоствердитися; заперечення байдужості, пасивності.
Основна думка: створення руху вперед, романтичного пориву, пошуку відкриттів і самовідкриттів
Провідний мотив вірша “Гей, нові Колумби Й Магеллани” постійні пошуки й жага нових відкриттів.
Художні засоби «Гей, нові Колумби й Магеллани»
Метафори: «кличуть … у мандри океани», «бухту … облизує прибій», «сподівання помістити», «нидіє… душа», «б’ються груди», «вітер… не остудить».
Епітети: «молоді сподівання», «рідний народ», «духовні острови», «вітри тужаві».
Звертання: «Гей, нові Колумби й Магеллани», «Кораблі!..», «Україно!..», «Друзі!..».
Риторичні оклики:
- «Напнемо вітрила наших мрій!»
- «Кораблі! Шикуйтесь до походу!»
- «Мрійництво! Жаго моя! Живи!»
- «Відкривай духовні острови!»
- «Нидіє на якорі душа!»
- «Півень землю всю не розгребе!»
- «Шкварити байдужість на вогні!»
Риторичні запитання:
- «Хто сказав, що все уже відкрито?
- Нащо ж ми народжені тоді?»
- «Як нам помістити у корито
- Наші сподівання молоді?»
Тавтологія: «відкрито вже відкрите».
Композиція «Гей, нові Колумби й Магеллани»
Поезія складається з шести куплетів по чотири рядки.
Твір починається із звернення до нових Колумбів і Магелланів з пропозицією продовжити відкривати цікаве, незвідане в житті. Протягом поезії автор висловлює думку про прагнення кожної людини жити активно, на благо рідного краю, народу.
Наприкінці поезії В. Симоненко засуджує байдужість і пропонує її «шкварити… на вогні».
В океані рідного народу, за віршем В.Симоненка “Гей,нові Колумби й Магеллани”, слід відкривати духовні острови.
«якорі іржаві» символізуюит буденність, байдужість, пасивність; те, що гальмує «сподівання молоді».
Вірш “Гей, нові Колумби й Магеллани” читати текст
Гей, нові Колумби й Магеллани
Напнемо вітрила наших мрій!
Кличуть нас у мандри океани,
Бухту спокою облизує прибій.
Хто сказав, що все уже відкрито?
Нащо ж ми народжені тоді?
Як нам помістити у корито
Наші сподівання молоді?
Кораблі! Шикуйтесь до походу!
Мрійництво! Жаго моя! Живи!
В океані рідного народу
Відкривай духовні острови!
Геть із мулу якорі іржаві —
Нидіє на якорі душа…
Б’ються груди об вітри тужаві,
Каравела в мандри вируша.
Жоден вітер сонця не остудить,
Півень землю всю не розгребе!
Україно! Доки жити буду,
Доти відкриватиму тебе.
Мріяти й шукати, доки жити,
Шкварити байдужість на вогні!!..
А якщо відкрию вже відкрите,
Друзі! Ви підкажете мені.
дякую ви супер ваш сайт самий найкращий
жанер вірша …. вірш – заклик .
Топ сайт зачот
куку
варпo1