“Vae victis” Вороний аналіз вірша
Микола Вороний у назвах багатьох творів використовував крилаті вислови із творів відомих поетів та латини. Вислів «Vae victis» у перекладі з латини означає «Горе переможеним».
Вид лірики: інтимна медитація.
Жанр Vae victis: ліричний вірш.
Провідний мотив твору — зневіра ліричного героя, якому якась «нагла мара світ весь од сонця закрила». Він самотній, над ним «реве хуртовина» і «замітає сліди».
Композиція твору. Твір «Горе переможеним» — це чотири строфи, кожна з яких має п’ять рядків.
Образи твору. Головний образ твору — це ліричний герой, думки й почуття якого співвідносяться із світовідчуттям самого автора.
Римування твору. Твір має перехресне римування, третій і четвертий рядки — суміжне (паралельне).
Віршовий розмір: п’ятистопний анапест.
Художні засоби Vae victis
- епітети: «душа самотня», «свобідний орел», «криниця знаття», «напружені крила», «нагла мара», «неминуча мета», «покинута в лісі дитина»;
- метафори: «я згорів», «серце на попіл зотліло», «думка шугала», «мрії гасли», «вломились напружені крила», «зграї гарпій… мою душу жеруть»;
- порівняння: «мов снобідний орел, моя думка в просторах шугала»; «мрії гасли, як зорі»; «і, мов наїла мара, мені світ весь од сонця закрила неминуча мета»; «як покинута в лісі дитина, я самотній стою»;
- персоніфікація: «мою душу самотню пожерла гадюка-нудьга»; повтор: «я знемігся, згорів», «мов свобідний орел, моя думка в просторах шугала», «і, мов нагла мара, мені світ весь од сонця закрила», «я самотній стою. Наді мною реве хуртовина»;
- умовчання: «я знемігся, згорів…», «мою душу жеруть…»
Вірш «Горе переможеним» — це інтимна медитація автора — ліричного героя, який висловлює почуття зневіри, нудьги, знемоги від життя, що обламало його орлині крила. Пост-модерніст знаходить особливі слова, вирази, що роблять його творчість не схожою на творчість інших митців і водночас свідчать про початок нового етапу в розвитку української літератури та у творенні української літературної мови.
