“Вечір під святого Андрія” аналіз (паспорт твору)

Богдан Лепкий “Вечір під святого Андрія” аналіз (паспорт твору)

Автор: Богдан Лепкий

Назва твору: «Вечір під Святого Андрія»

Жанр: автобіографічна повість (фрагмент побутового оповідання з елементами етнографії).

Тема: зображення вечорниць на Андрія та народних звичаїв ворожіння у родинному колі.

Ідея: показати красу українських традицій, атмосферу родинного тепла й дитячих переживань; передати, як народні обряди об’єднують людей.

Основна думка: українські звичаї й обряди зберігають дух народу, дарують відчуття єдності, радості й казковості.

Головні герої:

• Оповідач (дитина) — уважний спостерігач подій.
• Федь-пастух — незграбний, незворушний сільський чоловік.
• Пес Неро — дикий та некерований, спричиняє веселу плутанину.
• Марта-кухарка — знавчиня старовинних традицій.
• Панночки — учасниці ворожінь (Дзюня, Адзя та інші).
• Тета Олеся — мудра жінка, що знає звичаї й застерігає від «грішного» ворожіння.

Сюжет
У хаті готуються до ворожінь на Андрія. Панночки збираються, Марта пече балабухи, пастух Федь приводить страшного пса Нера, який руйнує першу ворожбу — з’їдає балабухи. Друге ворожіння також не приносить результату. Лише «чіжемки» щось показують — першою «вийде заміж» Адзя. Після веселих пригод усі п’ють чай і їдять пампушки, обговорюють подальші святки та застереження тети Олесі про небезпечне ворожіння з дзеркалом опівночі.

Богдан Лепкий “Вечір під святого Андрія” скорочено

У хаті лишається оповідач і пастух Федь, схожий радше на ведмедя, ніж на людину. Він доглядає корів і страшного пса Нера, якого боялися всі. На Андріїв вечір дівчата вирішили ворожити на балабухах, які спекла кухарка Марта. Балабухи склали на ослін і домовлялися, як їх позначити.

Федь привів Нера на ланцюгу, але пес, наляканий криками, кинувся до балабухів, перекинув ослін і з’їв усі коржі. Перша ворожба зірвалася. Друга — на воску — теж нічого не показала: форми виходили незрозумілі. Не вдалося й ворожіння з ложками та псами — вітер і гавкіт усе заглушували.

Найуспішнішою стала ворожба з черевиками: коли їх переставляли, за поріг вийшов черевик Адзі, тож усі вирішили, що вона першою вийде заміж. Після цього Марта принесла чай і пампушки, і всі продовжили веселе частування.

Тета Олеся згадує, що свята швидко минають, а дівчата цікавляться нічною ворожбою з дзеркалом. Та Олеся застерігає: така ворожба — гріх і може бути небезпечною. У хаті панує вечірня тиша, а за вікном вітер шумить і завиває.

Повідомлення про свято Андрія

30 листопада  українці відзначають свято Андрія Первозванного. Це одне з найцікавіших зимових свят, яке зберегло багато народних традицій. Увечері перед святом хлопці й дівчата збиралися на вечорниці, жартували, співали та розважалися.

Особливо відомими були андріївські ворожіння. Дівчата ворожили на майбутню долю, а хлопці влаштовували куралові забави — наприклад, тягали солом’яного “козу” або робили бешкетні жарти.

Символом свята є калита — круглий корж із медом. Хлопці намагалися вкусити калиту, стрибаючи та сміючись, а «пан Калитинський» жартома не дозволяв їм цього зробити.

Це веселе й давнє свято навчає нас дружбі, доброму настрою та шануванню українських традицій.