“Ви знаєте, як липа шелестить?” аналіз вірша (паспорт)

“Ви знаєте, як липа шелестить” – належить до інтимної лірики, аналіз вірша допоможе визначити, який жанр, тема, ідея, вид лірики, віршовий розмір, провідний мотив, художні засоби. Ця інформація допоможе підготувати літературний паспорт твору.

Аналіз “Ви знаєте, як липа шелестить?” (паспорт)

Автор: П. Тичина

Рік написання: 1911
Збірка – «Сонячні кларнети».

Літературний рід: лірика
Жанр: ліричний вірш або елегія
Вид лірики: інтимна та пейзажна

Напрям – модернізм
Течія – поєднання символізму та імпресіонізму; «кларнетизм».

Тема : вираження перших і тендітних емоцій, які народжуються в душі юного ліричного героя.

Ідея: хвилюючі ноти передчуття щастя і глибинне злиття з природою, уславлення гармонії.

Провідний мотив: світле й радісне почуття кохання весняної ночі.

«Ви знаєте, як липа шелестить…» перегукується з віршем “Чари ночі”.

Віршовий розмір: ямб (Вірш написаний чотиристопним ямбом з незакінченою стопою, жіноча рима чергується з чоловічою)

Римування: перехресне

Художні засоби“Ви знаєте, як липа шелестить?”

• Епітети: місячні, весняні ночі, старі гаї;
• Метафори: сплять старі гаї, вони все бачать крізь тумани, чують дідугани;
•  Оксиморон: сплять старі гаї – вони все бачать крізь тумани;
• Анафора : ви знаєте…; Асонанс літер е, і з вкрапленнями о (створюють ніжність, спокій, лунність, відчуття кохання);
• Алітерація л, н, с, п, ц, х, ч, ш, т ( дає можливість почути шелест листя з тихими нічними звуками);
• Риторичні питання («Ви знаєте, як липа шелестить у місячні вес­няні ночі?», «Ви знаєте, як сплять старі гаї?»),
• Риторичні окличні речення («А солов’ї!.. Та ви вже знаєте, Як сплять гаї!)
• Синекдоха — „дідугани” (дерева).

Риторичні запитання й оклики, звернені до читача, ніби зближують його з поезією. Романтичний нічний весняний пейзаж, звукові й слухо­ві образи емоційно наснажують цей ліричний вірш.

Композиція: дві шестирядкові строфи. Композиційно вірш поділяється на дві частини. Обидві починаються риторичними питаннями. Спочатку простір обмежений лише липою, яка шелестить, у другій частині він ширшає – це вже гаї, вони сплять, але „все бачать крізь тумани”.  Простір враз стає глобальним – «місяць, зорі»,  а потім швидше звуковий образ — ”солов’ї”.

Символи: небо – безмежжя; місяць – символ вічності, світла; зорі – символ кохання, радості; липа – символ жіночності, кохання; золотий колір – багатство, радість, життя.

У творі паралельно (настроєво суголосно) зображуються два світи – світ природи і світ людини (прийом паралелізму). Вдало застосовані тропи, майстерне створення словесно-музичних асоціацій роблять поезію стрункою й елегантною.

Вірш «Ви знаєте, як липа шелестить» має ознаки різних стилів:

• ознаки експресіонізму (посилена увага до природи, все в ній є нерозривною цілістю),
• ознаки імпресіонізму (увага до кольорів, звуків),
• ознаки символізму (використання символів),
• риси неоромантизму (ліричний герой сповнений передчуття змін, щастя, повністю злитий з природою; звернення до фольклору (паралелізм).

Історія написання твору «Ви знаєте, як липа шелестить»

Вірш написаний 1911 року і, за деякими джерелами, є першим друкованим віршем Павла Тичини.  1911 рік — це лише період становлення майбутнього поета як особистості, рік навчання в Чернігові, перші зустрічі з творчою молоддю Чернігівщини. Проте вірш засвідчив неабиякий талант майбутнього символіста. Вірш не належить до жодної збірки, лише пізніше входить до збірки „Сонячні кларнети”.

Темою вірша є вираження емоцій, які народжуються в душі юного ліричного героя, перших і тендітних почуттів кохання.

Ідейне навантаження вірша не чітке. Тут змішані хвилюючі ноти передчуття щастя і глибинне злиття з природою, а  отже, уславлення гармонії.

“Ви знаєте, як липа шелестить?” ліричний герой

Ліричний герой – закоханий юнак, сповнений почуттів, він звертається з риторичними запитаннями до уявних опонентів, які теж мають відчувати те, що і він, він закликає до рішучості, проте сам не виявляє цієї рішучості. Лише щира, закохана душа здатна бачити символічні образи природи, а закохані, очевидно, бачать спільні образи. І тому риторичне питання на початку вірша трансформується в риторичне ствердження. Ліричний герой знайшов однодумців, він не самотній  у своїх почуттях!

Головних героїв тут цілий ряд. Безперечно, спочатку варто відзначити кохану, яка абсолютно не візуальна, вона навіть бездіяльна, бо просто спить… Але і у своєму сні вона – це все для ліричного героя.

“Ви знаєте, як липа шелестить?” Павло Тичина

Ви знаєте, як липа шелестить
У місячні весняні ночі? —
Кохана спить, кохана спить,
Піди збуди, цілуй їй очі,
Кохана спить…
Ви чули ж бо: так липа шелестить.

Ви знаєте, як сплять старі гаї? —
Вони все бачать крізь тумани.
Ось місяць, зорі, солов’ї…
«Я твій»,— десь чують дідугани.
А солов’ї!..
Та ви вже знаєте, як сплять гаї!

“Ви знаєте, як липа шелестить?” критика

Літературознавці про твір. Неабияку майстерність виявляє поет, щоб передати в кількох граціозних строфах настрій молодої людини, її замріяність, глибоке почуття (П. Хропко).

Вірш “Ви знаєте, як липа шелестить?” слухати (аудіо)

Цікаво!
Музику на вірш П.Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…» написав О.Білаш