Вісім цікавих фактів про олівці

Графіт — матеріал, який використовується для стрижня в дерев’яних олівцях, було відкрито у XVII сторіччі. Після бурі, що вивернула дерева з корінням, англійські пастухи знайшли в землі темну масу, яку прийняли за вугілля, яке, на жаль, не вдалось підпалити. Але вони помітили, що нова речовина залишає сліди на предметах, тому почали мітити нею своїх овець. Згодом вони виробляли з них тонкі палички з гострими кінцями, які використовували для малювання.Так почалась історія сучасних графітних олівців.
Коли графіт було заборонено вивозити з Англії в континентальну Європу і ціна на нього виросла, до нього почали додавати глину та запікати суміш в печі. В залежності від частки глини, нова речовина мала різну твердість. Тоді й почали випускати різні види олівців.
Кольорові олівці були винайдені в 1820 році, коли до графіту додали каолін (спеціальну масу з крейди та клею), а також барвники. Продукцію сучасних виробників можна купити в інтернет-магазині Panama за цим посиланням https://panama.ua/categorys/154631/.
Шестигранна форма була запропонована в 1851 році графом Лотар фон Фабер-Кастелем, за сумісництвом володарем фабрики з виготовлення олівців Faber-Castell, який помітив, що круглі приладдя котяться з нахилених поверхонь. Шестигранна форма досі є популярною.
Існують також трикутні та овальні форми. Останні називаються столярними, адже вони надійно тримаються за вухом.
Олівцями можна користуватись під водою та при відсутності гравітації, у той час як НАСА вклала декілька мільйонів доларів у розробку ручки, якою можна було б користуватись в космосі.
Кількість кольорових олівців в наборах зазвичай дорівнює 12, або є кратним цьому числу, відповідно до міжнародної шкали відтінків Pantone.
Простий олівець з показником твердості HB довжиною 17,5 см може намалювати лінію довжиною 56 км.