«Витязь у тигровій шкурі» скорочено

«Витязь у тигровій шкурі» скорочено читати українською можна, щоб згадати головні події відомої поеми Шота Руставелі.

«Витязь у тигровій шкурі» короткий зміст (переказ)

«Витязь у тигровій шкурі» — епічна поема, котру написав грузинський поет Шота Руставелі. В історії йдеться про пристрасні пошуки жінки, символу сонця, котру викрав на захід, через море, витязь, що виконує складне завдання її божевільного шанувальника.

Колись дуже давно Аравією керував справедливий цар Ростеван, у якого була єдина улюблена дочка, прекрасна Тінатін. Цар, передчуваючи, що його земні години вже закінчуються, одного разу повідомив своїм візирям, що престол він передає своїй дочці, і ті смиренно прийняли його рішення.

А коли зійшла на престол Тінатін, Ростеван і його вірний воєначальник і улюблений вихованець Автанділ, давно закоханий в Тінатін, вирушили на полювання. Бавлячись цим улюбленим заняттям, вони раптом вдалині помітили самотнього засмученого вершника в тигровій шкурі.

Згораючи від цікавості, вони послали до незнайомця гінця, але той не став коритися заклику аравійського царя. Ростеван був ображений і дуже розгніваний, і послав за ним дванадцять найкращих воїнів, але той розкидав їх і не дав їм полонити себе. Тоді до нього відправився сам цар з вірним Автанділом, але чужинець, пришпоривши коня, зник так само раптово, як і з’явився.

Ростеван, повернувшись додому, за порадою дочки Тінатін відправляє найнадійніших людей шукати незнайомця і дізнатися, хто він такий, звідки взявся в їхніх краях. Гінці царя об’їздили всю країну, але так і не знайшли воїна в тигровій шкурі. Тінатін, бачачи, як батько спантеличений пошуком цієї таємничої людини, кличе до себе Автанділа і просить його за три роки знайти цього дивного вершника, і якщо він виконає це прохання, то вона погодиться стати його дружиною. Автанділ погоджується і відправляється в дорогу.

Цілих три роки Автанділ поневірявся по всьому світу, але так і не знайшов його. І ось одного разу, коли вирішив було повернутися назад додому, він зустрів шістьох поранених подорожніх, які отримали відсіч від воїна, одягненого в тигрову шкуру. Автанділ знову вирушив на його пошуки, і одного разу, оглядаючи околиці, піднявшись на дерево, він побачив, як людина в тигровій шкурі зустрівся з дівчиною, яку звали Асматі, вона була рабинею. Обнявшись, вони плакали, їх горе було пов’язано з тим, що вони дуже довго не могли знайти одну прекрасну діву. Але потім витязь знову відправився в дорогу. Автанділ зустрівся з Асматі і вивідав у неї таємницю цього нещасного лицаря, якого звали Таріелом.

Незабаром після повернення Таріела Автанділ з ним подружився, адже їх об’єднувало одне спільне бажання – служити своїм коханим. Автанділ розповів про свою красуню Тінатін і про поставлені нею умови, а Таріель повідав свою сумну історію.

Отже, колись в Індостані правила сімка царів, і шість із них визнавали своїм володарем мудрого правителя Фарсадана, у якого була дочка-красуня Нестан-Дареджан. Батько Таріела, Сарідан, був найближчим радником цього правителя і поважав його як брата. Тому Таріел виховувався при царському дворі. Коли хлопцеві виповнилося п’ятнадцять років, його батько помер, і Фарсадан поставив юнака на місце головного полководця. Між Таріелом і Нестан швидко зародилося кохання. Але її батьки вже обрали їй нареченого — сина шаха Хорезма.

Рабиня Асматі покликала Таріела до покоїв Нестан, де відбулася їхня розмова. Дівчина докоряла йому в бездіяльності та нагадувала, що скоро її віддадуть заміж за іншого. Вона просила вбити небажаного жениха, а Таріела — захопити престол. Так і сталося.

Фарсадан розгнівався і вирішив, що в усьому винна його сестра, чаклунка Давар, яка нібито підбурила молодих закоханих до підступності. Давар почала лаяти царівну, але раптом з’явилися два раби, посадили Нестан у ковчег і пустили в море. Давар від горя встромила собі в груди кинджал. Відтоді царівну ніхто не міг знайти. Таріел вирушив на її пошуки, але також не міг її знайти.

Згодом витязь зустрів правителя Мульгазанзара Нурадін-Фрідона, який воював зі своїм дядьком, що прагнув розділити країну. Таріел став його побратимом і допоміг перемогти ворога. Під час розмов Фрідон згадав, що якось до берега приплив дивний човен, з якого вийшла надзвичайна красуня. За описом Таріел одразу впізнав свою Нестан.

Попрощавшись із другом і отримавши від нього в дар вороного коня, він знову вирушив на пошуки нареченої. Так він опинився в самітній печері, де його й знайшов Автанділ. Вислухавши розповідь Таріела, Автанділ повернувся до Тінатін і Ростевана, щоб розповісти їм усе, а потім знову приєднатися до витязя та допомогти йому знайти прекрасну Нестан.

Повернувшись до печери, Автанділ не знайшов там сумного лицаря. Асматі розповіла, що Таріел знову вирушив на пошуки Нестан. Згодом, наздогнавши друга, Автанділ побачив, що той смертельно поранений після сутички з левом і тигром, і допоміг йому вижити. Тепер Автанділ сам шукав Нестан і вирішив відвідати Фрідона, щоб дізнатися більше про прекрасну дівчину. Після цього він зустрів караван торговця Усамою. Автанділ допоміг йому перемогти морських розбійників і потім, переодягнувшись в просте плаття, щоб сховатися від сторонніх поглядів, прикинувся старшим купецького каравану.

Згодом вони прибули до райського міста Гуланшаро. Від дружини багатого вельможі, Фатьми, Автанділ дізнався, що вона викупила прекрасну дівчину в розбійників і переховувала її. Але згодом зізналася чоловікові, який вирішив подарувати красуню місцевому цареві. Полонянці вдалося втекти за допомогою Фатьми, та пізніше її знову полонили. Фатьма розповіла, що тепер ця дівчина заручена з царевичем Каджеті. Його тітка Дуларжухт, яка правила за брата, вирушила на похорон сестри-чаклунки і зібрала на церемонію всіх чаклунів.

Поки її не було, до фортеці Каджеті прибули Автанділ і Фрідон разом із коханим Нестан — Таріелом. На друзів чекало багато пригод. Нарешті багатостраждальні серця закоханих з’єдналися. Відбулося весілля Автанділа й Тінатін, а згодом — Таріела й Нестан. Вірні друзі посіли свої трони й мудро правили: Таріел — в Індостані, Автанділ — в Аравії, Фрідон — у Мульгазанзарі.

Головні герої “Витязь у тигровій шкурі”

Ростеван – цар Аравії
Тінатін – дочка Ростеван, кохана Автанділа
Автанділ – полководець в Аравії
Сократ – один з візирів Ростеван
Таріел – витязь у тигровій шкурі
Шермадін – слуга Автанділа, який керував вотчиною в його відсутність
Асматі – рабиня Нестан-Дареджан
Фарсадан – індійський цар
Нестан-Дареджан – дочка Фарсадана, кохана Таріела
Давар – сестра Фарсадана, вихователька Нестан-Дареджан
Рамаз – володар Хатавей
Нурадин-Фридон – правитель Мульгазанзара, один Таріела і Автанділа
Вусах – капітан мореплавців, яких Автанділ врятував від піратів
Мелік Сурхаві – цар Гуланшаро
Усен – глава торговців Гуланшаро
Патма- дружина Усена
Дулардухт – цариця Каджеті
Росан і Родья – племінники Дулардухт, за Ростана Дулардухт хотіла видати Нестан-Дареджан
Рошак – воєначальник Каджеті