“Віє вітер на долину” аналіз
Жанр: родинно-побутові пісні
Тема: зображення болісних переживань роз’єднаного серянського роду, змушеного шукати заробітків у інших місцях.
Ідея: заклик любити та шанувати свою родину
За тематикою ця пісня належить до пісень про сімейне життя, має серйозний ліричний характер, відображає саме родинні зв’язки, правила й закони життя українського великого роду. У сюжеті пісні закладено ідею розуміння сили родинних зв’язків між братом та сестрою, матір’ю і батьком, чоловіком та дружиною. Такий сильний рід розрісся й розповсюдився по всій Україні. У пісні присутній мотив тяжкої жіночої долі: сестра жаліється брату, що живе на чужій стороні самотньо. У пісні розповідається про ідеальну, правильну поведінку родичів – вони повинні бути дружними, «рідними». Саме тим вони сильні.
“Віє вітер на долину” художні засоби:
- епітети (сизий туман),
- порівняння (білий цвіт полуниці рідніший брат та сестриця),
- паралелізми,
- метафори (самотня сестра – криниця в полі на перехресті).
“Віє вітер на долину” аналіз
Віє вітер на долину,
Колише билину,
Рід до роду листи пише
Та на Україну.
Пише листи розмаїті,
Пише й розсилає
Все на тую Україну,
Де родину має.
Ой роде ж мій, роде,
Ой роде ж мій милий,
Розійшовся по Вкраїні,
Як туманець сивий.
Туман сивий, туман синій,
Піднімися вгору,
3’їжджайтеся рід до роду
На любу розмову.
Ой брат сестри питається:
«Ти сестро-небого,
Чи привикла ти там-жити,
Де ворогів много?
«Ой привйкла, мій братику,
Поміж ворогами,
Як у полі криниченька
Поміж дорогами;
Що хто йде, а хто їде —
Водиці нап’ється,
А із меие, нещасної,
Хто схоче — сміється.
Нема ж цвіту білішого ‘
Над ті полуниці,
Нема ж роду ріднішого
Над отця, над неньку.
Нема ж цвіту білішого
Та над ожиноньку,
Нема в світі вірнішого
Та над дружиноньку.
3 отцем, з ненькою полаюсь,
Гріха наберуся,
А з братиком полаюся,
В вічі не дивлюся,
3 дружиною полаюся —
Услід помирюся»
