Володимир Свідзинський аналіз збірки “Вересень” та віршів “Ти увійшла нечутно, як русалка” та “У рідній моїй стороні”
Володимир Свідзинський аналіз збірки “Вересень”
1927 року Володимир Свідзінський видає власним коштом другу книгу поезій “Вересень”. Осіннєвий поетичний настрій наскрізно проймає символічну тканину збірки. Легка, мрійлива зажура гортає найпотаємніші почування серця автора і шукає розради у “сонячних” спогадах, часто сповитих тугою кохання:
Ой упало сонце в яблуневий сад,
В яблуневий сад моєї милої
І вечірнє сяйво м’яко розточає.
Чом і я не можу за сонцем полинути,
Моєї милої та навідати,
Білого цвіту з яблунь зірвати?
На цьому просторі ліричних медитацій раз по раз зринає тихий смуток за втраченою гармонією “саду покинутого”, що о цій порі “журбою обволочений”, “сумного саду”, де лишень вночі:
… тріпочуть зірниці,
Дзвенять таємничі ключі,
а сам ліричний герой у промовлянні до себе констатує:
І ти ж колись як сонце був,
А нині
Бездушною блукаєш тінню
По світовій пустині,
і вже :
… Десь одпливає, як човен,
Час яснооких купав.
“Зрозуміло, що від “плеканця полів сумовитих” важко сподіватися инших мотивів, крім журливих і скорботних”, — писав в огляді поточної художньої літератури Яків Савченко, торуючи вслід поетовому:
Не метає огнів блискавиця
В замисленім співі моїм,
А ні бою смертельная криця
Не гримить і не іскрить у нім.
Я плеканець полів сумовитих
І тиші грабових гаїв.
Я над озером днів пережитих
Віти серця глибоко склонив.
“Ідеалістичний світогляд авторів, виняткова суб’єктивність його мотивів, цілковита збезболеність і споглядальність його світовідуття, — продовжував критик, — це все те, що з погляду актуальних завдань радянського письменства, не може бути не заперечуване в найрішучішій формі.
Не важко зрозуміти й те, яка класова психологія зумовлює творчість Свідзінського: ідеалістичність і пасивність, суб’єктивізм і почуття самотности — могли повстати тільки на ґрунті безперспективного буржуазного світорозуміння”. Це був серйозний присуд поетові, що на думку Якова Савченка, “запізнився прийти в літературу”. У реальному ж вияві це обернулося мовчанкою автора, яку своїм сучасникам він пояснював досить дипломатично: “Мою книгу “Вересень” критика полаяла за фаталізм. Я подумав, що не маю хисту і перестав друкувати. Писав лише для себе та доньки. Не писати я не міг”.
“Ти увійшла нечутно, як русалка” аналіз
Тема: спогад ліричного героя про зустріч із коханою уві сні.
Ідея: підкреслена трагедія людських відцвітань.
Художні засоби:
- епітети (обличчя тлінне, спущені повіки, вогка земля, труд гіркий, темні верховини),
- метафори (ніч стояла, перебирає шум, покладе на діл),
- порівняння (засипана, як ніч, ти увійшла нечутно, як русалка),
- риторичні оклики.
“У рідній моїй стороні” аналіз
Тема: звучить мотив утрати рідного дому.
Ідея: автор розкриває читачам тайни довкілля, її існування в гармонії із природою.
Художні засоби:
- епітети (рідний дім, кругла водойма, спокійні труди, крило громове),
- метафори (верби вітали, древа стоять, вітер крилом ударить),
- порівняння (два древа-два в’язні).
