Аналіз оповідання Д. Нитченка-Чуба «Вовченя» – тема, ідея, головна думка, жанр, герої твору, проблематика, композиція.
«Вовченя» Д. Нитченко-Чуб аналіз
Тема: розповідь про взаємостосунки хлопця і вовченяти, їх дружбу, порозуміння і врешті-решт вимушене розлучення.
Ідея: возвеличення краси почуттів, гармонії світосприйняття людини і тварини (вовченяти, яке хлопець любив, доглядав).
Основна думка: людина повинна любити, бережливо ставитися до всього живого в природі, бо сама є її складовою.
Жанр: оповідання про природу, дружбу, взаєморозуміння.
Герої твору: батько, дідусь, Василь, сусіди, вовченя-вовк, собаки Плахта і Рябко.
Проблематика твору «Вовченя»
Відповідальність і обов’язок (хлопець доглядав за вовченям, допомагав по господарству; їздив за п’ятнадцять кілометрів від села в гори по молоко, сир, випасав овець чи скотину).
Любов, доброта (до живої істоти — вовченяти)
Автор проводить паралель між тим, як хлопець і вовченя поступово стають дорослими, розумними, мужніми. І хоча наприкінці твору вони розлучаються, але зберігають доброту, вірність і любов.
Композиція «Вовченя»
Експозиція: батько приніс своєму синові вовченя, розповідь діда про вовків-хижаків.
Зав’язка: догляд Василя за вовченям («…виносив з хліва, бігав по двору, дратував його, перекидався, качався разом з ним по траві»); втеча дорослого вовка з двору господарів.
Кульмінація: раптова, хвилююча зустріч Василя і вовка-улюбленця.
Розв’язка: важкий смуток і самотність Василя внаслідок неможливості жити з вовком (…хлопець досить далеко відійшов, позаду почулось сумне тяжке виття»).
