Яків Головацький хронологічна таблиця життя українського лінгвіста, етнографа, фольклориста, історика, поета, священника УГКЦ, громадського діяча та співзасновника «Руської трійці» викладена в цій статті.
Яків Головацький хронологічна таблиця
1814, 17 жовтня – народився Яків Федорович в селі Чепелі
1831 – закінчує Львівську гімназію та вступає до Львівського університету на філософський факультет. Разом з м. Шашкевичем та І. Вагилевичем засновує національно-патріотичний гурток галицької молодої інтелігенції під назвою «Руська трійця»
1832 – перервавши навчання, вирушив у дворічну мандрівку містами та селами Галицької і Угорської Русі та збирав народні пісні, перекази, прислів’я та повір’я
1835 – вступив до Кошицької академії та Будапештського університету
1837 – у Будапешті було видано «Русалку Дністровую» – альманах «Руської трійці»
1836 – 1839 – продовжив своє навчання у Львівському університеті
1840 – 1841 – видав у Відні збірку «Галицькі приповідки і загадки», автором якої був Григорій Ількевич
1841 – одружився на доньці парохи Криворівні Марії Бурачинській з якою мав 4 дітей – Ярослава, Всеволода, Софію, Теклю
1842 – закінчив Львівську духовну семінарію та отримує сан священика
1846 – надрукував у журналі «Річник слов’янської літератури, мистецтва та науки» статтю німецькою мовою під назвою «Становище русинів у Галичині», де критикував політику уряду в Галичині. Під статтею підписався як Гаврило Русин (псевдонім)
1846 – 1847 – друкував свої поетичні твори в «Русалці Дністровій» та «Вінку русинів на обжинки»
1847 – помирають його сини
1848, 4 липня – виголосив промову в Чорткові на народному вічі, де йогго було обрано секретарем місцевої «Руської ради»
1848 – був учасником Собору руських учених, що проходив у Львові
1848 – 1867 – Яків Головацький стає першим в історії професором «руської мови та словесності», першим завідувачем кафедри руської словесності у Львівському університеті
1851 – видав «Граматику руского язика»
1858 – 1859 – став деканом філософського факультету у Львівському університеті
1859 – став очільником боротьби проти прихильників заміни кирилиці латинкою
1861 – видання збірника на німецькій мові під назвою «Питання мови і письма русинів в Галичині»
1861 – 1862 – публікує записки архіпресвітера Ф. Бродовича
1863 – 1878 – опублікував тритомну етнографічну працю «Народные песни Галицкой и Угорской Руси»
1864 – 1866 – став ректором Львівського університету
1867 – брав участь у Всеросійській етнографічній виставці та проголосив на ній промову, підкреслюючи важливість і єдність слов’янського об’єднання
1868 – Яків Федорович переїхав до Росії та склав із себе духовний сан, переходить у православну віру. Очолює Віленську археологічну комісію
1871 – очолив Тимчасову комісію зі створення Віленської публічної бібліотеки і музею
1877 – видано його працю «Географический словарь западнославянских и южнославянских земель и прилежащих стран»
1888, 4 (13) травня – Яків Головацький помер та був похований у Вільнюсі
