Закони Хаммурапі коротко

Закони Хаммурапі українською розкажуть багато цікавого про давнє життя людей, про закони, які існували в той час.

Закони Хаммурапі коротко на українській мові

Закони Хаммурапі або Кодекс Хаммурапі є найдавнішим зведенням законів, який дійшов до наших днів. Він відноситься до Старовавилонського періоду ХХ – ХVI ст. до н. е. Ці закони були запроваджені царем Хаммурапі.

Закони Хаммурапі були знайдені англійським археологом Генрі Лейардом в 1853 році. Він знайшов глиняну табличку із зазначенням імені царя Хаммурапі. Ряд істориків припустили, що на даній табличці написано перший звід законів цивілізації людини. Розшифрувати табличку змогли в 1881 році. З неї стало відомо, що Хаммурапі був великим законодавцем, який об’єднав месопотамські держави в одну потужну цивілізацію. Пізніше в бібліотеці царя Ашшурбаніпала історики знайшли залишки законів, що належали руці Хаммурапі.

Закони Хаммурапі були написані на стелі заввишки 2,25 м, вагою в 4 т. Вона була виготовлена ​​з базальту. Вся задня і частина лицьового боку складаються із стовпців – законів. Читати їх слід від вершини до основи. Сьогодні збереглося 1638 рядків, інші знищені часом. Закони Хаммурапі були створені в середині XVIII ст. до Різдва Христового – в останні роки царювання Хаммурапі. Крім того, звід законів був висічений на глиняних табличках.

Весь текст схематично розділений на 282 параграфа. Кожен окремий параграф починався зі слова «якщо». Закони Хаммурапі поділяють на 8 груп:

1. Відправлення правосуддя.
2. Охорона майна царських людей, общинників, храму і царя.
3. Різні операції з нерухомістю
4. Захист власності, яку отримали від царя за вірну службу.
5. Злочини проти людей.
6. Сімейне і спадкове право.
7. Торгівля і комерційні операції.
8. Комерційні операції з рухомим майном.

У документі є відомості про поділ суспільства на 3 стани – царські люди, вільні громадяни і раби.

Закони Хаммурапі є першим в історії правовим документом. Завдяки йому ми можемо дізнатися, що являло собою суспільство Месопотамії, якими законами керувалися, які ролі виконував кожний стан. Протягом довгих століть Кодекс Хаммурапі не мав собі рівних в законодавчій практиці Стародавнього Сходу.

Закони Хаммурапі: цікаві факти

Закони Хаммурапі були спрямовані на те, щоб зберегти і зміцнити майновий стан селян, хліборобів. Для них встановлювали пільги. Якщо селянин потрапляв в рабство за борги, то закони вимагали його звільнення від рабства через три роки. За військову службу селяни отримували землю від імені царя. У цьому полягала далекоглядна політика Хаммурапі, бо селяни-хлібороби і ремісники були головною опорою державної влади: вони служили у війську, платили основну частину податків і виробляли продукти харчування.
З тексту законів видно, що суспільство в Вавилонії знаходилося на ранній стадії розвитку держави, маючи численні ознаки патріархального укладу. Про це свідчить наявність дуже спрощеного (наївного) способу встановлення справедливості – «таліона». Відповідно до «Таліону» злочинець, який завдав шкоди, повинен був понести такий самий збиток ( «око за око, зуб за зуб»).

Закони Хаммурапі свідчили:

• за замах на життя або власність людини – покарання, яке було тим жорстокішим, чим потерпілий був багатшим;
• якщо раб був проти свого становища, йому відрізали вухо (за спробу втечі, крадіжку чи бунтарство);
• дозволялися шлюби рабів і вільних людей, спільні діти яких народжувалися вільними;
• борг дозволялося відстрочувати, замінювати срібло іншими цінностями, заборонялося забирати в рахунок боргу сад, поле, урожай;
• продавців-шахраїв карали;
• заборонявся самосуд, покарання призначав тільки суд;
• якщо складно було встановити істину, здійснювали «божий суд»: кидали підозрюваного в річку. Якщо людина випливала, вважали, що вона не винна, якщо тонула – на те була Божа воля;
• якщо чоловік за несплату боргу потрапляв в рабство, він залишався рабом протягом трьох років, на четвертий рік його відпускали.

Сподіваємося, що з цієї статті Ви дізналися, яке значення законів царя Хаммурапі.