«Земле моя, всеплодющая мати» аналіз вірша – жанр, художні засоби, тема, ідея, головна думка допоможуть підготувати літературний паспорт твору.
«Земле моя, всеплодющая мати» аналіз твору (паспорт)
Поезія «Земле моя, всеплодющая мати» належить перу українського письменника Івана Яковича Франка.
Рік написання: 1880
Збірка: «З вершин і низин».
Цикл: «Веснянки»
Жанр: ліричний вірш
Вид лірики – громадянська
Мотив: праці
Віршовий розмір: 5-стопний хорей.
Тема: зображення звернення ліричного героя до матінки землі з проханням дати йому сил і натхнення, щоб трудитися.
Ідея: возвеличення прагнення працювати на благо своєї землі.
Головна думка: «Силу рукам дай, щоб пута ламати, ясність думкам — в серце кривди влучать, дай працювать, працювать, працювати, в праці сконать!»
Художні засоби:
- Епітети – всеплодющая мати; кров безграничная.
- Метафори – дай теплоти, що розширює груди; дай і огню, щоб ним слово налити.
- Звертання – земле, моя всеплодющая мати.
- Риторичний оклик – вічну дай страгть!
У вірші «Земле моя, всеплодющая мати» І. Франко пише про свій кровний зв’язок із народом. Нестерпно боляче було дивитися йому на знедолених, темних, безправних людей, не вистачало сил у нерівній боротьбі. Тому він звертається до матінки-землі із синівським проханням:
Земле моя, всеплодющая мати,
Сили, що в твоїй живе глибині,
Краплю, щоб в бою сильніше стояти,
Дай і мені!
Ліричний герой розуміє, що бажані суспільні зміни можливі за умови, коли і він, і його однодумці набиратимуться сили в народі. Така ідея проймає поезію «Земле, моя всеплодющая мати…». Щоб бути нездоланним у поєдинку з реакцією, герой просить у рідної землі і краплю сили, яка живе в її глибині, і теплоти, що «розширює груди, чистить чуття», і вогню, щоб ним «слово налити», «правді служити». Власне, всі названі животворні якості акумулюються в заключному катрені:
Силу рукам дай, щоб пута ламати,
Ясність думкам — в серце кривди влучать,
Дай працювать, працювать, працювати,
В праці сконать!
