«Земле моя, всеплодющая мати» аналіз вірша – жанр, художні засоби, тема, ідея
«Земле моя, всеплодющая мати» аналіз
Поезія «Земле моя, всеплодющая мати» належить перу українського письменника Івана Яковича Франка.
Рік написання: 1880
Збірка: «З вершин і низин».
Цикл: «Веснянки»
Жанр: ліричний вірш
Мотив: праці
Віршовий розмір: 5-стопний хорей.
Тема: зображення звернення ліричного героя до матінки землі з проханням дати йому сил і натхнення, щоб трудитися.
Ідея: возвеличення прагнення працювати на благо своєї землі.
Головна думка: «Силу рукам дай, щоб пута ламати, ясність думкам — в серце кривди влучать, дай працювать, працювать, працювати, в праці сконать!»
Художні засоби:
- Епітети – всеплодющая мати; кров безграничная.
- Метафори – дай теплоти, що розширює груди; дай і огню, щоб ним слово налити.
- Звертання – земле, моя всеплодющая мати.
- Риторичний оклик – вічну дай страгть!
У вірші «Земле моя, всеплодющая мати» І. Франко пише про свій кровний зв’язок із народом. Нестерпно боляче було дивитися йому на знедолених, темних, безправних людей, не вистачало сил у нерівній боротьбі. Тому він звертається до матінки-землі із синівським проханням:
Земле моя, всеплодющая мати,
Сили, що в твоїй живе глибині,
Краплю, щоб в бою сильніше стояти,
Дай і мені!
Ліричний герой розуміє, що бажані суспільні зміни можливі за умови, коли і він, і його однодумці набиратимуться сили в народі. Така ідея проймає поезію «Земле, моя всеплодющая мати…». Щоб бути нездоланним у поєдинку з реакцією, герой просить у рідної землі і краплю сили, яка живе в її глибині, і теплоти, що «розширює груди, чистить чуття», і вогню, щоб ним «слово налити», «правді служити». Власне, всі названі животворні якості акумулюються в заключному катрені:
Силу рукам дай, щоб пута ламати,
Ясність думкам — в серце кривди влучать,
Дай працювать, працювать, працювати,
В праці сконать!
