«Журавлі високі пролітають» Євген Гуцало аналіз вірша допоможе визначити, яка тема, ідея, жанр, художні засоби та підготувати літературний паспорт твору.
«Журавлі високі пролітають» аналіз
Автор – Євген Гуцало
Рід літератури – лірика
Жанр: пейзажна лірика.
Тема: зображення сумного осіннього пейзажу.
Ідея: туга за квітучою природою.
Основна думка: журавлі — символ смутку.
У вірші «Журавлі високі пролітають…» ідеться, крім про пташине перо й журавлів, також про натхнення у творчості, щоб думка поета долетіла до кожного серця, щоб люди залишалися вірними своїй вітчизні, не забували своє коріння, любили свій рідний край.
Останні два рядки вірша Є. Гуцала «Журавлі високі пролітають…» можна розуміти як заклик не забувати «святої отчої землі», своє коріння, як птахи повертаються з вирію у наші краї, так люди повинні не забувати отчий дім.
Художні засоби:
- Епітети: журавлі високі, Дніпром зеленооким, усміхненим Дніпром, піднебесне перо, перо високе, слово журавлине, святої землі.
- Персоніфікація: слово до вирію літало, звідало політ, з вирію вертало.
Кількість строф – чотири.
Віршований розмір: тристопний хорей адів, стоп (/).
Римування: перехресне.
Символи та образи у вірші
Зорові образи: журавлі, земля, вирій, перо, Дніпро, крило.
Перо — символ письменника, а журавлі — символ України.
Вірш «Журавлі високі пролітають» Гуцало
Журавлі високі пролітають,
ледве видно птахів із землі.
Журавлів я з вирію стрічаю
і прошу перо у журавлів.
Ставши над Дніпром зеленооким,
ставши над усміхненим Дніпром,
я прошу перо у них високе,
піднебесне в них прошу перо.
Хай з небес перо високе кинуть,
хай мене благословлять крилом,
щоб писалось слово журавлине
журавлиним з вирію пером.
Щоб воно до вирію літало,
журавлиний звідало політ,
та завжди із вирію вертало
до святої отчої землі…
Чому мені подобається вірш “Журавлі високі пролітають”?
Мені дуже сподобався вірш “Журавлі високі пролітають”. У ньому поет майстерно поєднує образ журавлів з темою рідної землі. Журавлі, що пролітають високо над Дніпром, символізують мрії, натхнення і творчість.
Кожен рядок наповнений любов’ю до рідного краю, до України. Автор звертається до природи, шукаючи в ній благословення і сили для творчості. Перо, яке автор бажає отримати від журавлів, стає символом його духовного зв’язку з батьківщиною. Вірш викликає почуття піднесення і бажання створювати щось прекрасне. Він нагадує про важливість збереження своєї культурної спадщини і зв’язку з рідною землею.
