В цій статті ми ознайомимося з характерними особливостями зовнішньої будови земноводних.
Зовнішня будова земноводних
Земноводні – це тварини, які в дорослому стані здебільшого поширені на суходолі, проте їхнє розмноження і розвиток відбуваються у воді.
Клас Земноводні, або Амфібії, налічує близько 4 тис. сучасних видів (в Україні – 17).
Особлтвості зовнішньої будови земноводних ми розглянемо на прикладі жаби.
Зовнішня будова жаби
Тіло земноводних складається з:
– голови,
– тулуба,
– хвоста.
Але в жаб, ропух і деяких інших представників цього класу хвостовий відділ не виражений.
Тіло у земноводних сплющене зверху донизу, є дві пари кінцівок для пересування на суходолі, які закінчуються пальцями.
Велика плоска голова без різких меж переходить у тулуб.
На голові помітні двоє великих опуклих очей, захищених повіками: шкірястою — верхньою і прозорою рухомою — нижньою. Жаба часто мигає. При цьому волога шкіра повік змочує поверхню очей, оберігаючи їх од висихання. Ця особливість розвинулася в жаби внаслідок наземного способу її життя.
Жаба дихає атмосферним повітрям, що надходить у її організм крізь ніздрі. Очі й ніздрі містяться на верхній частині голови.
Передні і задні кінцівки жаб пристосовані для опори на твердому субстраті. Між пальцями задніх кінцівок знаходиться плавальна перетинка. Задні ноги значно довші й міцніші за передні, вони відіграють основну роль у пересуванні. Сидячи, жаба спирається на злегка зігнуті передні кінцівки, задні в цей час складені й притулені до боків тіла. Під час пересування на суходолі жаба відштовхується від землі задніми кінцівками, а передні підтримують тіло під час приземлення.
Шкіра земноводних гола, без лусок. У ній є багато залоз, які виділяють слиз. Цей слиз зволожує поверхню тіла й полегшує газообмін через шкіру, захищає тварин від проникнення хвороботворних мікроорганізмів. А в деяких видів (саламандри плямистої, кумок, деяких видів ропух) у шкірі є отруйні залози, тому їхній слиз містить отруйні сполуки, що захищає цих тварин від нападу хижаків.
Ховаючись у воду, жаба виставляє назовні тільки очі та ніздрі. При цьому вона може дихати атмосферним повітрям і бачити те, що відбувається навколо. Позаду кожного ока на голові видно невеликий кружечок, затягнутий шкірою. Це зовнішня частина органа слуху — барабанна перетинка. Внутрішнє вухо жаби, як і в риб, міститься в кістках черепної коробки.
Вода з навколишнього середовища (з водойм, дощова або роса) потрапляє в організм жаби крізь шкіру і з їжею. Жаба ніколи не п’є воду.
