Мігель де Сервантес біографія скорочено

Мігель де Сервантес коротка біографія на українській мові розповість про життя та творчість відомого письменника.

Мігель де Сервантес біографія скорочено

Мігель де Сервантес Сааведра – відомий іспанський письменник, автор роману «Дон Кіхот». Творчість Сервантеса належить до епохи Відродження.

Народився імовірно 29 вересня 1547 року в сім’ї збіднілих дворян, в місті Алькала-де-Енарес. Його батько працював хірургом.

Мігель був четвертою дитиною у багатодітній родині. У нього було 3 брата і 3 сестри. Є припущення, що в юності Сервантес навчався в Саламанському університеті, а також у єзуїтів Севільї або Кордоби. У 1569 році після серйозної вуличної сутички він утік з Мадрида до Риму (Італія), де працював деякий час у свиті кардинала Аквавіви. Він став ключником у надзвичайного папського посла, що їхав в Італію. У Римі він захопився мистецтвом Античності та Відродження, познайомився з Італією, її багатою культурою, звичаями. 

У другій половині 1570 року він стає військовослужбовцем іспанської армії, полку, який дислокувався в Італії. Він вступив до армії бо військова кар’єра відкривала перед ним перспективи.

Під час морської битви при Лепанто у 1571 р. Сервантес отримав три вогнепальних поранення, внаслідок чого не володів лівою рукою. Госпіталь в Мессіні він покинув лише навесні 1572 року, але продовжив військову службу.

1575 р. Мігель і його брат Родріго, також військовослужбовець, були захоплені піратами в полон. Вони були продані в рабство і опинилися в Алжирі, де письменнк був 5 років в полоні. Пірати вимагали від родини Сервантеса 500 солотих ескудо за його повернення із полону. У родини таких грошей не було. Чотири спроби втекти закінчилися невдачею, і лише через 5 років, в 1580 р, християнські місіонери допомогли йому звільнитися.

1575-1580 рр. можна назвати принизливими для Мігеля де Сервантеса, бо він потрапив у полон і був рабом в Алжирі.

У 1580 році він нарешті зміг повернутися на батьківщину. Будучи солдатом у відставці, у 38 років він вирішив присвятити себе літературному мистецтву. Йому було непросто, він бідував і брався за будь-яку справу.

Майже 40-річний Сервантес написав в 1585 роман «Галатея» і близько 30 п’єс, які не справили особливого враження на публіку. Доходи від письменницької праці були занадто малі, і письменник переїхав з Мадрида до Севільї, де найнявся на службу – на посаду комісара по продовольчих заготівлях. Згодом Мігеля де Сервантеса оголосили розтратником і засудили до семи місяців увічнення  бо збанкрутував банк, де зберігалися кошти, зібрані Сервантесом-збирачем податків. Загалом за 6-річний період служби його тричі арештували: такі наслідки мала недбалість ведення документації.

Під час перебування у в’язниці  в уяві письменника виник образ людини, яка збожеволіла від читання лицарських романів і вирушила вершити подвиги, наслідуючи персонажів улюблених романів.

У 1603 р. Сервантес вийшов у відставку, в наступному році переїхав з Севільї в Вальядоліду, яка була тимчасовою столицею Іспанії. У 1606 р. Сервантес переїхав у Мадрид, який став столицею Іспанії.

У 1605 р побачила світ перша частина найбільшого роману Сервантеса – «Хитромудрий ідальго Дон Кіхот Ламанчський», який, будучи пародією на лицарські романи, став справжньою енциклопедією життя Іспанії XVII в. Але світова популярність прийшла до Сервантеса далеко не відразу.

Друга частина роману була написана тільки через 10 років, і в цьому проміжку публікується цілий ряд творів, що зміцнюють його письменницьку славу: другий за значимістю твір – «Повчальні новели» (1613), збірка «8 комедій і 8 інтермедій». В кінці творчого шляху з’явився любовно-пригодницький роман під назвою «Мандри Персілія і Сіхізмунди».

Але успіх не вирішив його фінансових проблем, він продовжував ледве зводити кінці з кінцями. Останні роки жив у бідності в мадридському районі для малозабезпечених.

У 1609 р. він став членом Братства рабів найсвятішого причастя; його дві сестри і дружина прийняли чернечий постриг. Зробив те ж саме – став ченцем – і сам Сервантес буквально напередодні смерті.

23 квітня 1616 р. перебуваючи в Мадриді письменник помер від водянки.

Особисте життя Сервантеса

12 грудня 1584 року Мігель Сервантес одружився на дев’ятнадцятирічній дворянці міста Есківіас Каталине Паласіос де Саласар, від якої йому дісталося маленьке придане. У нього була одна позашлюбна дочка – Ісабель де Сервантес.

Дружина й сестри Мігеля де Сервантеса через бідність вони змушені були піти в монастир.

Найвідоміші твори Сервантеса:  «Галатея» (1585), «Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі» («Дон Кіхот»; 1605—1615), «Повчальні новели» (1613). Він писав новели, романи, повісті, оповідання, драматичні твори.

Мігель де Сервантес біографія дуже коротко

Сервантес Сааведра Мігель де (1547 – 1616) – видатний іспанський письменник.

Народився в сім’ї бідного дворянина. У молодості, брав участь у морській битві, втратив руку. Після битви, повертаючись на батьківщину морем, був захоплений піратами та проданий у рабство. Через 5 років  його викупили християнські місіонери.

Оселившись у Мадриді Сервантес, зайнявся літературною творчістю. Опублікував роман «Галатея» та близько 30 п’єс.

Згодом переїхав до Севільї, де займався комерцією і тричі потрапляв до в’язниці. Під час другого тюремного ув’язнення Сервантес задумує головний роман свого життя — «Дон Кіхот». Перша частина вийшла в 1605 р.

Через 10 років побачила світ друга частина роману і також мала приголомшливий успіх.

Наприкінці свого життя письменник закінчив любовно-пригодницький роман «Мандри Персилія та Сихімунди». Помер він у злиднях 22 квітня 1616 року. За два тижні до смерті він прийняв чернечий сан, сподіваючись на безкоштовне поховання.  

Перший український переклад, чи, точніше, скорочений віршований переспів «Дон Кіхота» Сервантеса зробив Іван Франко.