Твір-опис “Моя вулиця”

“Моя вулиця” твір-опис у художньому стилі  на основі власних (особистих) спостережень ви можете скомпонувати з поданих варіантів. Опис вулиці взимку, навесні, влітку, восени звичайно різний, але в кожну пору року місцевість гарна по-своєму.

Твір-опис моєї вулиці

Я живу на вулиці … . Вона знаходиться у великому місті. Обабіч вулиці піднімаються увись багатоповерхові будинки. Зовсім поруч знаходиться дитячий майданчик. Ми з радістю проводимо там свій вільний час.  Біля будинків ростуть дерева, тому в теплу пору тут зелено і затишно. А ще на ній є моя рідна школа, куди я майже кожного дня ходжу на уроки.

    Мені подобається моя вулиця.

 ————————————————————————

     Моя вулиця має  ім’я великої людини Андрея Шептицького. Митрополит був заможним, але все своє  життя допомагав бідним та знедоленим. 

     Вулиця є центральною у моєму невеликому місті. Її окрасою є парк. У центрі стоїть  пам’ятник українському генію Тарасові Шевченку. Парк є чудовим місцем для відпочинку. Зовсім поруч знаходиться дитячий майданчик. Тут завжди багато дітей.  Вздовж дороги розкинулися чепурні будинки, магазини, аптека та краєзнавчиймузей.     

    Я пишаюся тим, що моя вулиця названа на честь відомої людини.

————————————————————————

    Я живу на вулиці …. Вона пролягла у центрі міста. Тому по ній мчать автомобілі, а тротуарами ходить безліч людей. А ще на ній є моя рідна школа, багато магазинів, аптеки, готель. Хоч вона трохи шумна, але завжди чудово освітлена. Особливо гарна взимку на свята.

   Я вже звикла до моєї вулиці.

———————————————————————— 

   Я живу на вулиці …. Моє село невелике, тому має лише одну вулицю. На ній живуть мої родичі, сусіди. Обабіч вулиці розкинулись гарно доглянуті будинки, городи з рівними грядками, садки з багатьма фруктовими деревами. У селі живуть працьовиті люди. Середина вулиці пролягає через центр, де на постаменті велично стоїть наш Великий Кобзар. Поряд розміщені три магазини, ресторан, будинок молоді. Часто можна побачити велосипедистів, адже мешканці нашого села полюбляють цей вид транспорту. По дорозі мчать машини.

   Я люблю своє село, свою вулицю. 

Твір-опис “Моя вулиця” у художньому стилі

Я живу у місті Києві, яке було засноване ще в 5 столітті. Це найбільший індустріальний, науковий і культурний центр України. Багато вулиць, площ, проспектів у моєму місті. Всі вони мають і своє обличчя, і біографію, і славу.

Я мешкаю на Оболоні, цей район вражає своїми масштабами, щедрою зеленню і чистотою.

Великою магістраллю весь час їдуть машини, автобуси. Веселі трамваї видзвонюють своїми переливчастими дзвіночками. На вулиці вишикувалися розважальні центри, школи, магазини, кафе. Охайні одноповерхові будівлі чергуються з великими п’яти- і шістнадцятиповерховими будинками.

Моя вулиця подобається мені завжди. Вона чарівна восени, коли дерева вбрані в різнобарвні шати. Приємно йти по опалому листю, вслухаючись у шарудіння… А взимку! Це ж казковий витвір із снігу! Весною розливається смачний аромат бруньок на тополі, березі. Влітку густа зелень дерев дає жадану прохолоду.

Для мене рідна вулиця краща від усіх інших місць!

Твір-опис “Моя вулиця”

У кожної людини є найпам’ятніші, найдорожчі місця в житті. Для мене — це моя рідна домівка, мій дім, моя вулиця. Коли я була зовсім маленькою, мої батьки одержали квартиру в новому районі на вулиці Дружби Народів. Я вважаю, що ця назва символічна, адже саме дружба між людьми є запорукою найкращих почуттів: дружба перетікає в любов, без дружби немає вірності, з дружби починається людяність.

Дванадцять років тому на місці кукурудзяного поля і колгоспних ферм «виріс» молодий житловий масив. Білі багатоповерхівки височіли над землею, ніби торкаючись хмар рогачами телеантен, і самі нагадували хмари. Я і мої ровесники зростали разом із цим районом, тут нам усе близьке і знайоме.

Наша вулиця пряма і широка. Улітку тут багато зелені, адже на один бік припала лісосмуга, перетворена на затишну алею. З іншого, сонячного боку,— завжди багато квітів, проте і дерева за дванадцять років вже встигли підрости. Край вулиці виходить у поле. Із вікон верхніх поверхів відкривається чудовий краєвид — неосяжні зелені поля, які на початку літа золотяться соняшниковим сяйвом. Інший край вулиці впирається у широку автомобільну магістраль, за якою починаються приватні забудови. Хоча одноповерхові будиночки і претендують на оригінальність архітектури, я люблю багатоповерхівки. Особливо приємно дивитися на дев’ятиповерхівки з візерунками біля дахів — це будинки поліпшеного планування. Вони виділяються своєю оригінальністю. Вулиця дуже довга, а з обох її країв розташувалися «Універсами». їх спроектовано майже однаково, тому вулиця набуває своєрідного обрамлення.

Для обслуговування жителів на території нашого мікрорайону заплановано необхідні громадські та державні заклади. Більшою мірою вони розташовуються на перших поверхах багатоповерхових будинків, за винятком хіба що магазинів і кафе. Кафе «Лотта» стало улюбленим місцем відпочинку молоді. А між будинками у затишних дворах розташувалися дитячі садочки та школи. В оточенні житлових будинків моя школа.

Ця триповерхова споруда побудована так, що багато її вікон виходять у внутрішній дворик із клумбою посередині, на якій росте велика ялина. Перед центральним входом полум’яніють на клумбах квіти, а березова алея, яка веде до школи, створює затишок, підносить настрій.

Я люблю свою вулицю будь-якої пори, але особливо восени. Це час, коли все залите золотом, яке перемежовується з багрянцем.

Із вікна мого будинку добре простежується увесь мікрорайон, а легкий вітерець ранньої осені сповнює кімнату пахощами зів’ялого листя.