Адам Міцкевич “Непевність” аналіз твору

Адам Міцкевич “Непевність” аналіз твору допоможе визначити, яка тема, ідея, жанр твору, художні засоби.

Міцкевич “Непевність” аналіз (паспорт)

Автор – Адам Міцкевич (польський поет)

Жанр – лірика

Рік написання – 1825

Тема: роздуми ліричного героя про його ставлення до знайомої дівчини.

Ідея: якби герой дійсно відчував любов до дівчини, в нього не було б жодних сумнівів щодо цього.

Настрій твору: Закоханний, в чомусь тревожний, бо головний герой нервуєтся чи це кохання чи це дружба.

Художні засоби:

• Епітети – риси милі, любий спокій, грізне запитання, лихе питання
• Метафори – “Коли б не будило серце…”, “До серця підплива питання..”
• Рефрен – Чи це тільки дружба, а чи це кохання?

Вірш має форму внутрішнього монологу ліричного героя. Ліричний суб’єкт зізнається у своїх почуттях, неодноразово звертається безпосередньо до жінки. Вірш має регулярну будову, складається з шести шестирядкових строф.

Весь вірш будується за принципом антитези, що підсилює відчуття невизначеності в назві. Кожна строфа починається з припущення певного почуття до жінки, після чого йде сумнів, символізований словами «проте», «хоча» або «але». Оратор зовсім губиться, тому кожна строфа закінчується риторичним запитанням («Чи це тільки дружба, а чи це кохання?»). Ліричного суб’єкта терзають сильні переживання й сумніви, тому й виникають гіперболи («Задля тебе навіть смерть була б легкою», «В пекло я подався б для твого спокою»).

Твір є одним із найвідоміших польських віршів про кохання. Ліричного героя можна ототожнити з самим Міцкевичем. Під час перебування в Одесі поет закохався в Кароліну Собанську, сестру письменника Генрика Жевуського. Проте історія кохання не закінчилася щасливо. Після невдалого роману Міцкевич зав’язав стосунки з Йоанною Залевською, яка намагалася показати чоловікові байдужість Собанської. Однак поет не був певен, який у них зв’язок. Саме тоді було створено твір «Невідомість», який є поетичним вираженням сумнівів Міцкевича.