Характеристика рубаїв Омара Хайяма допоможе зрозуміти, яка тематика рубаї та чим вони особливі.
Аналіз рубаї Омара Хайяма
Рубаї Омара Хайяма – це колекція четверовіршів, написаних у XI столітті.
Основна тематика рубаїв Омара Хайяма стосується сенсу життя, долі, часу, неминучості смерті та місця людини у світі. Поет ставить питання про швидкоплинність часу, підкреслюючи важливість моменту теперішнього, закликаючи жити тут і зараз. Одним із головних мотивів є пошук щастя, істини та гармонії з собою і світом.
Омар Хайям був не тільки поетом, а й філософом та математиком. Його рубаї містять глибокі філософські роздуми про людську природу, долю і Всесвіт. Він піддає сумніву релігійні догми і традиційні уявлення про світ, звертаючись до тем раціоналізму, скептицизму й епікурейства.
Тематика рубаї:
- Швидкоплинність часу: Хайям постійно наголошує на тому, що життя коротке, і ніхто не знає, що на нього чекає завтра.
- Вино і радість: Вино у його поезії — символ не просто насолоди, але й мудрості, звільнення від тривог. Це заклик насолоджуватися кожною миттю.
- Фатум і доля: Багато рубаїв зачіпають тему невідворотності долі, перед якою людина безсила. Хайям намагається примиритися з цією реальністю
Отож, рубаї Омара Хайяма – це філософські роздуми про буття у віршованій формі. Ці твори спонукають до роздумів про найважливіші аспекти життя, при цьому надихаючи жити повноцінно та не гаяти часу.
“Як жалко що весна моя скінчилась” аналіз (паспорт)
Як жалко, що весна моя скінчилась
І книга юності навік закрилась!
Та пташечка, що молодістю зветься,
Звідкіль вона взялась? Куди поділась?
(Переклад Василя Мисика)
Паспорт твору:
Автор: Омар Хайям
Жанр:рубаї (філософська лірика)
Тема: швидкоплинність життя і молодості, роздуми про минущий час.
Головна думка: потрібно цінувати кожну мить життя, адже молодість і час не повертаються.
Проблематика: плинність часу; втрата молодості; осмислення людського буття.
Настрій: сумний.
Художні засоби:
-метафори: «весна моя скінчилась», «книга юності навік закрилась»
-уособлення: «пташечка, що молодістю зветься»;
-риторичні запитання: «Звідкіль вона взялась? Куди поділась?»;
“Якби мені до рук — скрижалі Долі” аналіз (паспорт)
Якби мені до рук — скрижалі Долі,
Я розписав би їх по власній волі!
Із світу вигнав би всі смутки, болі,
Чолом небес досяг, не жив би долі!
(Переклад Василя Мисика)
Паспорт твору:
Автор: Омар Хайям
Жанр:рубаї (філософська лірика)
Тема: роздуми про долю людини і прагнення змінити світ на краще.
Ідея: людина мріє бути творцем власної долі й позбутися смутку та болю.
Основна думка: хоча люди прагнуть керувати життям, доля сильніша за них.
Образи: ліричний герой, доля, небо, смутки, болі.
Настрій: мрійливий, філософський, піднесений.
“Цей гордий небосхил, байдужий лиходій” аналіз (паспорт)
Цей гордий небосхил, байдужий лиходій,
Ще жодному із нас не підживляв надій:
Де знайде зігнуту під тягарем людину,
Іще один тягар він накидає їй.
(Переклад Василя Мисика)
Автор: Омар Хайям
Жанр: філософська поезія (рубаї)
Тема: байдужість світу до людських страждань.
Ідея: світ несправедливий, але людина має витримати його тягар із гідністю.
Основна думка: життя сповнене випробувань, і не слід чекати милості від долі.
Настрій: сумний, філософський.
“Ні, не гнітять мене перестрахи й жалі” аналіз (паспорт)
2
Ні, не гнітять мене перестрахи й жалі,
Що вмерти мушу я, що строки в нас малі:
Того, що суджено, боятися не треба.
Боюсь неправедно прожити на землі.
(Переклад Василя Мисика)
Автор: Омар Хайям
Жанр: рубаї (філософська лірика)
Тема: ставлення людини до смерті та сенсу життя.
Ідея: смерть неминуча, але страшно не вмерти — страшно прожити неправедно.
Основна думка: потрібно жити чесно, не боячись неминучого кінця.
Настрій: спокійний, повчальний.
“Хай кожна мить, що в вічність промайне” аналіз (паспорт)
Хай кожна мить, що в вічність промайне,
Тебе вщасливлює, бо головне,
Що нам дається тут, — життя: пильнуй же!
Як ти захочеш, так воно й мине.
(Переклад Василя Мисика)
Автор: Омар Хайям
Жанр:рубаї (філософська лірика)
Тема: цінність життя та щастя кожної миті.
Ідея: життя коротке, тому потрібно жити радісно й мудро.
Основна думка: щастя залежить від того, як людина проживає кожен день.
Настрій: життєствердний, оптимістичний.
“Твій ворог — небеса коловоротні” аналіз (паспорт)
28
Твій ворог — небеса коловоротні,
Без друзів ти, всі дні твої самотні.
Будь сам собою, не гадай про завтра,
В минуле не дивись, живи сьогодні!
(Переклад Василя Мисика)
“Весь вічний рух у Всесвіті — це ми” аналіз (паспорт)
Весь вічний рух у Всесвіті — це ми.
В очах пізнання є зіниця – ми.
Неначе перстень, цей яскравий світ,
Найбільш коштовний в ньому камінь – ми.
(Переклад Володимира Ящука)
Автор: Омар Хайям
Жанр: рубаї (філософська лірика)
Тема: велич і значення людини у Всесвіті.
Ідея: людина — частина й водночас центр світобудови.
Основна думка: у безмежному Всесвіті саме людина є найвищою цінністю.
Настрій: урочистий
“У кого кожний день в запасі півкоржа” аналіз (паспорт)
11
У кого кожний день в запасі півкоржа,
У кого свій садок і хата не чужа,
Хто в рабстві не родивсь і сам рабів не має,
У того світлий зір і радісна душа.
Автор: Омар Хайям
Жанр: рубаї (філософська лірика)
Тема: щастя людини в простому і вільному житті.
Ідея: справжнє щастя — у свободі, праці й душевному спокої, а не в багатстві.
Основна думка: радість і гармонія належать тому, хто живе скромно, чесно й незалежно.
Настрій: спокійний, просвітлений.
“Любов — це сонечко, що всесвіт огріває” аналіз (паспорт)
Любов — це сонечко, що всесвіт огріває,
Любов — чудесний птах, що в квітнику співає.
Її не знає той, хто плаче солов’єм,
Вона в душі того, хто мовчки умирає.
Переклад Василя Мисика
Автор: Омар Хайям
Жанр: рубаї (філософська лірика)
Тема: справжня сутність любові.
Ідея: любов — це вічне, чисте й глибоке почуття, яке живе в душі людини навіть у стражданні.
Основна думка: істинна любов не потребує слів — вона проявляється в тиші серця.
Настрій: піднесений, щирий, з нотками смутку.
“Я тільки й знаю, що знання шукаю” аналіз (паспорт)
Я тільки й знаю, що знання шукаю,
В найглибші таємниці проникаю.
Я думаю вже сімдесят два роки —
I бачу, що нічого я не знаю.
Автор: Омар Хайям
Жанр: рубаї
Тема: пошук істини й межі людського пізнання.
Ідея: світ – безмежний, його неможливо пізнати
Основна думка: чим більше людина пізнає, тим більше усвідомлює, як мало вона знає.
Настрій: задумливий, філософський.
“Що світ міняється — чи варто цим журитись?” аналіз (паспорт)
Що світ міняється — чи варто цим журитись?
Нехай міняється — ми будем веселитись!
Якби незмінною була природа, друже,
Ніколи б не діждав ти черги народитись!
Переклад Василя Мисика
Автор: Омар Хайям
Жанр: рубаї
Тема: мінливість світу та прийняття життя таким, яким воно є.
Ідея: не варто сумувати через зміни — саме вони дають можливість існуванню й радості.
Основна думка: зміни — природна частина життя, тому треба жити з радістю й прийняттям.
Настрій: оптимістичний, життєствердний.
“Шукав поради я у зошитах сторіч” аналіз (паспорт)
Шукав поради я у зошитах сторіч –
І скорбний друг мені таку промовив річ:
” Щасливий тільки той, з ким поруч мила, схожа
На місяць-білозір у довгу – довгу ніч!”
Автор: Омар Хайям
Жанр: рубаї
Тема: значення кохання в житті людини
Ідея: найбільше щастя людини — у любові та близькості з коханою.
Основна думка: жодна мудрість віків не зрівняється з радістю любові.
Настрій: ліричний, замріяний.
Хоч гарні щоки й кучері я маю” аналіз (паспорт)
Хоч гарні щоки й кучері я маю
І станом кипарис переважаю,
Але спитайте, нащо Майстер вічний
В земнім саду зростив мене? Не знаю.
Автор: Омар Хайям
Жанр: рубаї
Тема: роздуми людини про сенс свого існування.
Ідея: навіть краса і досконалість не дають відповіді на головне питання — для чого створена людина.
Основна думка: людина, якою б прекрасною вона не була, не здатна осягнути задум Творця.
Настрій: задумливий, філософський.
Про що твір? У цьому рубаї красива людина замислюється над сенсом свого життя. Вона усвідомлює власну вроду, але не розуміє, навіщо була створена. Через ці рядки Хайям показує обмеженість людського розуму перед величчю вічного задуму природи й Бога.
“І юних, і старих — всіх поглинає час” аналіз (паспорт)
18
І юних, і старих — всіх поглинає час,
І невеликий нам дається днів запас.
Ніщо не вічне тут: ми підемо так само,
Як ті, що вже пішли й що прийдуть після нас.
Автор: Омар Хайям
Жанр: рубаї
Тема: швидкоплинність людського життя
Ідея: нагадування про тлінність буття, заклик цінувати життя, поки воно триває
Основна думка: час не щадить нікого
Про що твір? Автор розмірковує про те, що час поглинає всіх — і молодих, і старих, ніхто не може уникнути плину життя. Автор наголошує, що людське життя коротке і швидкоплинне, тому варто усвідомлювати цю неминучість і цінувати кожен прожитий день.
“Що глина гончарам?” аналіз (паспорт)
31
Що глина гончарам? Не варт нічого!
Нікчемний прах! А розсудили б строго,
Вони б її не м’яли й не топтали:
Це прах батьків, хай мають жаль до нього!
Автор: Омар Хайям
Жанр: рубаї
Тема: зневага людей до минулого, зокрема до предків
Ідея: заклик шанувати минуле, бо навіть звичайна глина може бути прахом наших предків
Основна думка: все на світі має свій духовний зміст і пов’язане з минулими поколіннями
Про що твір? Автор розмірковує над тим, що люди не цінують навіть те, з чого походять. Гончарі топчуть глину, не думаючи, що в ній може бути прах їхніх предків. У цьому вірші — нагадування про шанобливе ставлення до минулого, природи й життя.
“Чи діждемо жаданого спокою” аналіз (паспорт)
52
Чи діждемо жаданого спокою,
Чи дійдемо до хати над водою?
О, як я хочу після тисяч років.
Зійти з землі хоч травкою малою!
Автор: Омар Хайям
Жанр: рубаї
Тема: роздуми про вічність життя і єдність людини з природою.
Ідея: навіть після смерті людина мріє про спокій і злиття з природою; життя продовжується у вічному коловороті буття
Основна думка: смерть — не кінець, а повернення до природи
Про що твір? У вірші звучить туга за спокоєм і вічним домом — «хатою над водою», що символізує мир, затишок, завершення життєвих страждань. Ліричний герой мріє, щоб після тисячоліть життя і боротьби стати частиною землі — хоч би травинкою, але живою.
“Хіба у всесвіті найкращий твір — не ми?” аналіз (паспорт)
52
Хіба у всесвіті найкращий твір — не ми?
В очах у розуму зіниця й зір — не ми?
Це коло всесвіту скидається на перстень,
А камінь, що горить ясніш од зір,— це ми.
Автор: Омар Хайям
Жанр: рубаї
Тема: велич і цінність людини у всесвіті
Основна думка: людина — найдосконаліший витвір природи
Про що твір? У вірші поет утверджує велич людини як вінця природи. У порівнянні з безмежним всесвітом саме людина — «камінь, що горить ясніш од зір», тобто істота, яка має розум, свідомість і душу. Автор підкреслює, що серед усього створеного людина — найкращий твір, бо здатна мислити, творити й відчувати.
“Прийшли ми чистими — і стали ми брудними” аналіз (паспорт)
90
Прийшли ми чистими — і стали ми брудними,
Прийшли веселими — зробилися сумними.
Гарячі сльози нам у серці запікались!
Життя розвіявши, тепер у прах лягли ми.
Автор: Омар Хайям
Жанр: рубаї
Тема: роздуми про життя людини
Ідея: життя змінює людину — від чистоти й доброти вона приходить до страждання, розчарування і смерті
Основна думка: людина приходить у світ чистою, але з часом під тиском життєвих випробувань втрачає невинність, щирість і спокій
Про що твір? (пояснення) У вірші розкрито трагедію людського життя: люди приходять у світ чистими, щасливими, але з роками страждають, сумують, втрачають надію. Гарячі сльози, що «запіклись у серці», символізують біль і розчарування, а фінальний рядок — нагадування про тлінність людського існування.
Якщо ви не знайшли потрібну відповідь, можете запитати у нашого чат-бота у Телеграм.
