Аналіз твору «Арслан-Киз (Дівчина-левиця)» допоможе зрозуміти твір про запеклу битву новизни і застарілого, добра і зла, про приховану в давніх легендах історію древнього кримськотатарського народу.
«Арслан-Киз» аналіз твору (паспорт)
Автор: Ісмаїл Гаспринський.
Рік написання – 1893-1894 (роки публікації)
Жанр: історичне оповідання.
Літературний рід: епос.
Тема: протистояння мусульманів Кокандського ханства китайським загарбникам.
Ідея: героїчний вчинок однієї людини може надихнути на подвиг багатьох.
Час та місце подій – в основі оповідання один з епізодів Уйгурсько-Дунганського повстання 1864-1877 років.
Проблематика:
- Війна і мир;
- Протистояння добра і зла (мусульмани і китайці);
- Зрада і вірність (продажність Таштімур-бека, вірність Гульджемал);
- Порушення традицій заради важливої мети (Гульджемал – дівчина і за мусульманськими звичаями вона в жодному разі не мала права втручатись в нараду, тим більше доставляти батькове послання і брати участь в воєнних діях);
- Витримка і віра народу в перемогу (учтурфанці, які вірили в порятунок і таки дочекались його);
- Єднання й розбіжності в народі (учтурфанці єдині, а кашгарці не мають єдності, тому й не виступають проти ворога);
- Вірність своїй вірі та ідеалам (вірність Аллаху та Учтурфану у Гульджемал).
Головні герої
- Гульджемал-ханум, вона ж Арслан-Киз (дівчина-левиця) – єдина донька шейха Іззета-Ати, вміла добре гаптувати килимки, співати газелі та грати на сазі, водночас була вправною і в чоловічих справах: їздила верхи на коні, стріляла з рушниці та лука, володіла мечем.
- Шейх Іззета-Ата – батько Гульджемал, дає дозвіл на її участь в перемовах між Учтурфаном та Кашгарою.
- Таштімур-бек – головнокомандувач Старого міста в Учтурфані, продавця китайцям і не збирався на них нападати.
- Сулейман-бек – зайняв місце Таштімур-бека після його загибелі.
- Бахадир Бінбаша – разом з Сулейман-беком очолив повстання кашгарців Нового міста проти китайців.
- Якуб-бек – полководець з Коканда, який прибув на допомогу для визволення Учтурфану.
Сюжет
Розповідь ведеться від особи оповідача.
Зав’язка – Напад китайцями на Учтурфан, розповідь про облогу міста і нараду про те, щоб здатись; виступ Гульджемал для захисту свого міста, початок її подорожі.
Розвиток дії – Гульджемал прибуває в кашгару, намагається дістати допомогу від Таштімур-бека та кашгарців, пише листа Якуб-беку, виявляє зраду Таштімур-бека.
Кульмінація – виступ Гульджемал перед кашгарцями, підйом мешканців на боротьбу з китайцями Нового міста. Перемога мусульманами китайців.
Розв’язка – Виступ кашгарців проти завойовників Учтурфану, відступ китайців з міста.
Автор аналізу – cup_of_flowers
Авторські права на опублікований матеріал належать сайту dovidka.biz.ua
«Арслан-Киз» характеристика героїні
Головна героїня була донькою шейха, але мала незвичні для її статусу вміння та захоплення. Гульджемал отримала чоловіче виховання через відсутність у батька синів. Розумна дівчина цікавилася не лише жіночими обов’язками, її цікавило все навколо. Вона вміла і гаптувати, і стріляти з лука та рушниці, могла їздила верхи на коні, швидко оволоділа біноклем і компасом, які батько привіз їй зі своїх мандрів.
Арслан-Киз знала не лише турецьку, а й арабську та перську мови, любила читати напам’ять перські газелі».). «Гульджемал не знала ні в чому обмежень», що також не було звичайним у її народу, хоча обличчя, згідно тих самих звичаїв, дівчина прикривала.
Дочка шейха вивчає оборонну справу, стає військовим стратегом і тактиком, що дає їй змогу одержати перемогу.
Дівчина не поспішала погоджуватись на пропозиції з боку претендентів на її руку: «Ну що ж, хай спробує, коли зможе». Тому все лишалася незаміжньою. І справді, не всякому до снаги була ця напрочуд метка мисливиця, ця дівчина, спритна, мов канатоходець, освічена, мов який мула, окрилена, як поет». Для мусульманського світу, в якому жінка підкоряється чоловікові без заперечень, Гульджемал поводиться незвично.
Гульджемал сама пропонує свою кандидатуру на роль посланця від міста в облозі до інших міст з проханням допомоги, гарно усвідомлюючи небезпечність подібних дій. Недарма її батько втрачає свідомість після її слів.
Одягнена як чоловік, вона дістається до Кашгару й намагається переконати суддів і старшин перейти до рішучих дій. Дівчина викриває зраду старшини Таштімур-бека та схиляє мешканців Кашгару до боротьби: «Ще дві години тому безталанні сіроми, безвольні бідолахи, кашгарці обернулись на відважних вояків». Завдяки рішучості та сміливості героїні китайці нарешті знімають облогу Учтурфана й відступають від міста.
У справі захисту батьківщини героїня нічим не поступається чоловікам. За виявленими лідерськими якостями, сміливістю, рішучістю, розумом та винахідливістю вона є взірцем гідної людської поведінки.
Риси характеру Арслан-Киз: чемність, твердість, героїчна рішучість, гідна бути прикладом для інших, незламність. («я не з тих, що здаються!»), вміння об’єднати навколо себе інших — як чоловіків, так і жінок («неабияке вміння надихати й згуртовувати люд»), любов до батька і рідного міста, самовідданість, відвага, спостережливість, вміння спланувати свої дії і передбачити їх результат, військова хитрість, наполегливість, державне мислення.
Цитатна характеристика Арслан-Киз
«зовсім юна (їй ще й сімнадцяти не було)».
«Гульджемал була єдиною донькою шейха Іззета-Ати, тож уся його ласка призначалась їй, і вона зростала дуже пещеною. Сина в нього не було, тож дівчина прилучалася й до хлоп’ячого виховання, надто до освіти». Батько купив їй англійську рушницю, з якої вона навчилася влучно стріляти. «Батько, що мріяв про сина, заохочував це захоплення доньки, й поступово Гульджемал стала справжнім снайпером». «… батько їй все дозволяв. Гульджемал добре вивчилася читати й писати, виявляла схильності до наук. Знала не лише турецьку, а й арабську та перську мови, любила читати напам’ять перські газелі»
«…вона намірилися переконати місцевий люд у тім, що порятунок Учтурфана невіддільний від відродження Кашгару, з якого слід вигнати китайців, захопивши Нове Місто. Лише в рішучому подоланні ворога запорука змін на краще»
«…Їздила верхи, стріляла з лука й рушниці настільки вправно, що могла підстрелити пташку на льоту. А побачивши злодія, що прокрався в сад, вона, подібно чоловікові, могла взяти до рук лука чи рушницю, аби той начувався. Її рука набула такої міці, що здатна була повіддям закривавити коневі писок (так писки коней кривавляться, коли вони тягнуть на берег корабель.”
“…Коли вона брала до своїх білих чарівних рук Саз і з вуст її линули газелі, то хіба що глухий міг би не розчулитись. А як вона вміла гаптувати! Її килимки для намазу годилися б у подарунок самому шаху”
