Ашик Омер “Скажи-но, душе…” аналіз (паспорт)

Скажи-но, душе аналіз твору Аналіз твору

Ашик Омер “Скажи-но, душе…” паспорт твору допоможе зрозуміти твір, визначити яка тема, ідея, головна думка та художні засоби.

Ашик Омер “Скажи-но, душе…” аналіз (паспорт)

Автор – Ашик Омер

Жанр: вірш
Літературний рід: лірика
Вид лірики: громадянська, філософська

Основна тема вірша «Скажи-но, душе…» – роздуми про сенс життя та людську долю

Ідея: віра в перемогу правди та надія на відродження навіть після найтяжчих втрат; сила народної пісні, пам’яті й молитви здатна підтримати людину в найтяжчі часи.

Головна думка: попри страждання, віра й духовна міць допомагають народові вижити та сподіватися на краще.

Художні засоби:

  • Метафори: «важка нам випала дорога», «сонце правди устане», «острів-Материк», «пісня рятувала нас», «молиться надія».
  • Епітети: «важка дорога», «болісне питання», «пісня материнська тиха й слаба».
  • Риторичні запитання: «Невже ж дощу не випаде рясного? Невже ж?!».
  • Персоніфікації: «молиться надія», «злітаються всі ангели», «біда здригається».

Образи-символи: пісня, душа, сонце, ангели.
Душа – символ внутрішнього голосу людини, сумління, духовного начала.
Сонце правди – символ свободи, справедливості, відродження.
Ангели – символ світлого, доброго, що приходить на допомогу в біді.

Віршовий розмір: п’ятистопний ямб
Рима: перехресна
Настрій: сумний

“Скажи-но, душе…” Ашик Омер

Переспів О. ГончаренкаТака важка нам випала дорога…
Такі далися істини потайні…
Скажи-но, душе, – раз лише і строго
дай відповідь на болісне питання:
чи сонце правди ще колись устане,
осяявши наш острів-Материк?!
За це… за це ми віддамо останнє –
свій стогін і свій біль, свій плач і крик.
А більше й не лишилося нічого,
крім пісні материнської хіба,
що рятувала нас не рідше Бога,
хоч призабута, тиха і слаба.
Коли ми молимося – молиться надія.
Ми проклинаємо – здригається й біда.
Коли ж співаємо – злітаються на диво
всі ангели, яким світів шкода,
що прірвами лягли під наші ноги,
що закривавилися маєвом пожеж.
Невже ж дощу не випаде рясного,
цілющого на попели? Невже ж?!
Так хочеться ще вірити в грядуще.
Цю віру одкровенням возвелич –
прошепочи його тихенько, душе.
Я викую і з шепоту нам клич!

Який літературний жанр представляє вірш «Скажи-но, душе…»? оспівування природи Криму
Який художній засіб переважає у вірші «Скажи-но, душе…»? Метафора
Яка емоція домінує у вірші «Скажи-но, душе…»? Смуток

Оцініть статтю
Додати коментар