Билина “Садко” скорочено

Билина “Садко” скорочено читати українською можна, щоб згадати короткий зміст історії співця, який розбагатів та пережив багато пригод.

“Садко” скорочено (короткий зміст)

Садко був спочатку бідним гуслярем, який заробляв на хліб грою на бенкетах. На початку розповіді він бідний, гордий і самолюбний.

Однак настає день, а за ним другий, третій, коли Садка не кличуть на бенкет. Гордість співця зачеплена, але він нікому не показує образи. Він на самоті йде до Ільмень-озера, сідає на камінь на березі і дістає заповітні гуслі. Садко грає, відводячи в музиці душу. Від його гри вода в озері почала колихатися. Не звернувши увагу на це, Садко повертається назад в місто.

Незабаром історія повторюється. Садка знову не кличуть на бенкет – раз, другий, третій. Він знову йде до Ільмень-озера, знову сідає на камінь і починає грати. І знову вода в озері колишеться, щось віщуючи.

Коли Садко приходить до Ільмень-озера втретє, відбувається диво. Після його гри на гуслях розходяться води і з глибин озера показується сам морський цар і дає Садко пораду: побитися об заклад з купцями, що він виловить в озері рибу – золоті пера. Цар обіцяє підкинути цих риб в невід до Садка.

На найближчому ж бенкеті музикант слідує цій пораді. Веселим купцям він пропонує парі, вихваляючись, що знає «чудо дивовижне в Ільмень-озері». Він пропонує своїм суперникам, які сміються над його розповідями угоду – якщо він не спіймає рибу, то поплатиться головою. А якщо піймає,  то купці віддадуть йому свої ряди торгові.

Троє з купців погоджуються. Суперечка закінчується повною перемогою Садка. Тричі закинувши невід, він витягує трьох золотих рибок. Купці віддають йому по три лавки дорогих товарів.

З цього моменту Садко починає багатіти. Він стає щасливим торговцем, отримує «великі бариші». Життя його змінюється, він обростає розкішшю, даючи волю вибагливій фантазії. У своїх білокам’яних палатах Садко влаштовує «все по-небесному».

Він влаштовує багатий бенкет, на який запрошує найіменитіших новгородських громадян. Садко похвалився, що скупить всі товари в Новгороді – «худі і добрі», а якщо не стримає свого слова, він віддасть тридцять тисяч рублів купцям. Дійсно, два дні поспіль Садко скуповував усі товари, але на третій день, коли підвезли товари московські, Садко зізнався, що йому не скупити товарів «з усього світу білого».
Так герой вчасно отримує хороший урок. Після програшу Садко смиренно віддає суперникам тридцять тисяч, а на решту грошей будує тридцять кораблів.

Тепер Садко – азартний і відважний – вирішує подивитися світ. Через Волхов, Ладогу і Неву він виходить у відкрите море, потім повертає на південь і допливає до володінь Золотої Орди. Там він успішно продає захоплені з собою новгородські товари, в результаті чого його багатства знову збільшуються. Садко насипає бочки золота і срібла і повертає кораблі назад у Новгород.

На зворотному шляху караван суден потрапляє в страшний шторм. Хвилі б’ють кораблі, вітер рве вітрила. Садко розуміє, що це карає його старий знайомий – морський цар, якому він давно не платив данини. Купець звертається до своєї дружини з наказом кинути в море бочку срібла Але стихія не заспокоюється. Кораблі через буревій не можуть рушити з місця. Кидають бочку золота – але буря не заспокоюється. Тоді Садко розуміє: морський цар вимагає «живої голови в синє море». Він сам пропонує своїм дружинникам кинути жереб. Кидають двічі, і обидва рази жереб випадає на Садка.

І ось Садко-купець дає останні розпорядження, перед тим як опуститися на дно. Він заповідає свої маєтки – божим церквам, молодій дружині і злиденній братії, а решту – своїм хоробрим дружинникам. Попрощавшись з товаришами, він бере старовинні гуслі і на одній дошці залишається на хвилях. В ту ж мить буря вщухає, кораблі зриваються з місця і зникають вдалині.

Садко засинає на своєму плоту прямо посеред моря. Прокидається він вже на дні морському, в палатах морського царя. Той вимагає, щоб Садко грав на гуслях. Під гру морський цар пустився танцювати, внаслідок чого на морі почалася буря, кораблі почали тонути, загинуло багато людей.

За молитвами моряків сам святий Микола Можайський (Микола Чудотворець), заступник подорожуючих по воді, з’явився до Садка і навчив його, як обійтися з морським царем. Садко зробив все за отриманими вказівками: спочатку він припинив грати на гуслях, обірвавши струни, а коли морський цар зажадав, щоб  Садко одружився на морській дівчині, вибрав з 900 претенденток найостаннішу – «дівчину Чернавушку».

Після весільного бенкету Садко заснув з молодою дружиною; заснувши, він прокинувся вже на землі – на крутому березі річки Чернави біля Новгорода. В цей самий час він побачив, що під’їжджають його кораблі.

На знак подяки за порятунок Садко побудував церкву Миколі Можайському, а «на синє море» ніколи вже більше не їздив.

Аудіокнига “Садко”