Казка “Чарівна лампа Аладдіна” скорочено нагадає про пригоди всесвітньовідомого героя. Казка “Аладдін” короткий зміст нагадає про головні події в казці, але краще її прочитати повністю. Аналіз твору “Аладдін і чарівна лампа” допоможе визначити, який жанр, тема та ідея твору.
аладдіна
Казка “Аладдін і чарівна лампа” скорочено читати
Злий чаклун-Магрибинець шукає чарівну лампу і зірки підказують йому, що дістати її зможе тільки Аладдін. Він вирушає на його пошуки.
В одному персидському місті жила сім’я бідного кравця, у якого був син Аладдін. Хлопчик не хотів вчитися і був ледарем, він весь час тільки балувався і гуляв. Батько помер, коли Аладдіну виповнилося 15 років.
Одного разу до Аладдіна прийшов дервіш- мандрівний чаклун, він представився братом його батька і запропонував допомогти їхній родині. Він спочатку дав грошей, потім одягнув Аладдіна в новий одяг і чоботи, а далі запросив пройтися. Він довів Аладдіна до пагорба і почав чаклувати, розступилася земля і з’явився таємний хід.
Чаклун велів йому спускатися і розповів, що його чекає внизу: спочатку будуть три кімнати, які будуть його тільки лякати; потім кімната зі старою, яка захоче його обійняти; потім сад, а за ним кімната, в якій повно золота і коштовностей і там є стара мідна лампа, яка потрібна чаклуну. Він просить її принести, а Аладдін може взяти собі там все, що захоче. Він дає Аладдину кільце, яке допоможе йому в скрутну хвилину.
Аладдін по черзі проходить всі кімнати, а в саду набиває кишені барвистими камінням, коли ж знаходить лампу, то ховає її в кишеню під зібраними камінням. Коли Аладдін вже був біля виходу, то чаклун наказав дати йому лампу, але Аладдін хотів спочатку вилізти. Тоді чаклун розсердився на нього і закрив хід, думаючи, що хлопець там помре, а сам повернувся додому.
У підземеллі Аладдін випадково потер кільце і з’явився джин Дахнаш, син Кашкаша, який доставив його додому. Вдома мати Аладдіна вирішила почистити мідну лампу і з’явився старший джин Маймун, син Шамхураша, який створив страви на золотих блюдах, а потім зник, так як сильно лякав матір Аладдіна. Аладдін почав продавати золоті таці і навчився торгівлі.
Одного разу царівна Будур йшла в лазню і її побачив Аладдін, він відразу закохався в красуню і попросив матір піти до султана і попросити видати Будур за Аладдіна. В якості подарунка для султана він дав матері золотий піднос, наповнений камінням з саду. Мати ходила до султана, але так і не вирішувалася заговорити з ним. Її помітив султан і велів покликати до себе. Коли вона подарувала піднос і передала прохання Аладдіна, йому так сподобалися камені, що він відразу хотів погодитися. Але старший візир захотів перевірити багатство Аладдіна і зажадав, щоб той передав 40 таких підносів з наложницями і рабами. Аладдін побажав це у Маймун і на наступний день виконав умову султана.
Коли Аладдін зустрівся з султаном, то пообіцяв побудувати для майбутньої дружини палац навпроти палацу султана. Вночі Маймун побудував небаченої краси палац, залишивши недобудованою одну з колон. Це був виверт для султана, щоб він сам захотів добудувати її і не зміг, а потім зрозумів на скільки Аладдін багатший за нього. У той же вечір відбулося весілля Аладдіна і Будур.
Чаклун-магрибинець дізнався про порятунок Аладдіна і про теперішню його велич, він зрозумів, що все завдяки лампі. Чаклун відправляється в перське місто, де жив Аладдін. Він замовляє у мідника 10 нових ламп і йде по місту, пропонуючи обміняти свою нову лампу на стару. Так він підходить до палацу Аладдіна, коли той був на полюванні, і Будур обмінює йому чарівну лампу.
Чаклун наказує Маймун перенести палац з Будур в землі Іфрікії, там він хоче закохати Будур в себе. Тим часом султан горює про зникнення Будур і наказує відрубати Аладдіну голову. Але весь люд міста стає на захист Аладдіна і султан дає йому 40 днів на пошуки дочки. Тут Аладін згадує про кільце і викликає джина Дахнаша, який переносить його в Іфрікію. Аладдін зустрічається з Будур і просить влити в вино чаклуна сонне зілля під час вечері. Дівчина виконує вказівки Аладдіна і коли чаклун засинає, Аладдін відрубує йому голову, забирає лампу і Маймун повертає їх з палацом додому. Аладдін і султан миряться і на цьому припиняються нещастя Аладдіна.
“Аладдін і чарівна лампа” аналіз
Автор – невідомий
Рід літератури – епос
Жанр: арабська народна казка
Тема – розповідь про пригоди хлопця Аладдіна, який завдяки своїй сміливості, кмітливості та чарівній лампі здобуває багатство, кохання царівни і щастя.
Ідея (головна думка): добро, розум і відвага допомагають подолати зло й обман
“Чарівна лампа Аладдіна” головні герої:
- Аладдін – син кравця. Ледар і нероба. Йому пощастило і він став володарем чарівної лампи і джина. Але ставши багатим, він залишився добрим і чесним, а тому його полюбив народ.
- Чаклун-Магрибінець – злий і підступний, жорстокий лиходій, який прагне заволодіти лампою. Дервіш
- Мати Аладдіна – просто добра стара жінка, турботлива й любляча.
- Будур – царівна, вродлива, розумна. Дочка царя.
- Султан – жадібний до багатства, але в цілому не злий.
- Візир – заздрісник і дурень.
- Джини — могутні духи, що служать власнику персня і лампи.
Сюжет казки
Бідного ледаря Аладдіна обманом заманює чаклун у підземелля по чарівну лампу. Хлопець рятується завдяки чарівному персню і з допомогою джина лампи здобуває багатство й любов царівни. Але чаклун викрадає лампу і палац із царівною. Аладдін повертає все назад хитрістю і відвагою, долаючи злого чаклуна. Зрештою він одружується з царівною й живе щасливо.
План казки “Чарівна лампа Аладдіна”
- Батько вчить Аладдіна
- Смерть батька
- Дервіш
- Брат батька
- Чарівний мішок
- Вхід в підземелля
- Чотири кімнати
- Стара лампа і камінчики
- Зрада чаклуна
- Кільце і джин
- Золоті страви
- Царівна Будур
- Сватання
- Палац
- Колона в палаці
- Повернення чаклуна
- Викрадення палацу
- Загроза страти
- Аладдін і Будур
- Смерть чаклуна
- Щасливий фінал
“Чарівна лампа Аладдіна” сюжет
Аладдін ріс ледарем і його батько помер від горя
Чаклун назвався братом батька і відвів Аладдіна в підземелля, де той взяв лампу
Чаклун кинув Аладдіна, а той дізнався таємницю кільця і таємницю лампи
Аладдін сватається до царівни Будур і будує величезний палац
Чаклун повертається і заволодіває лампою, а потім викрадає Будур і палац
Аладдін знаходить палац і вбиває чаклуна
“Чарівна лампа Аладдіна” сюжетний ланцюжок
Чому вчить казка “Чарівна лампа Аладдіна”? Ця казка вчить не лінуватися і слухати батьків. Вчить любити і шанувати батьків. Вчить не вірити незнайомцям і не розмовляти з ними. Вчить бути добрим і щедрим. Вчить не заздрити чужому багатству, а намагатися заробити своє. Вчить тому, що зло завжди буде покарано.
“Чарівна лампа Аладдіна” переказ
В одному персидському місті жив колись кравець, у якого була дружина і син Аладдін. У десять років кравець став вчити хлопчика шити, але той був великим ледарем і нічому не хотів вчитися. Йому подобалося байдикувати і хуліганити. Батько марно сварив його й умовляв – від горя захворів і помер. Мати продала все, що мала, почала прясти, щоб прогодувати себе й сина. Аладдін нічого не робив, тинявся цілими днями й приходив додому тільки їсти.
Коли Аладдіну виповнилося 15 років, його помітив чаклун з міста Магрибу, який добре знав астрономію, астрологію та інші науки. Він дізнався, чий Аладдін син і зрадів, вирішивши, що це той, кого він так довго шукав.
Магрібинець підійшов до Аладдіна, назвав себе його дядьком — братом батька — і розповів, що довго мандрував по світу, а тепер повернувся і тяжко тужить, дізнавшись про смерть брата.
Чоловік дав хлопцеві 10 динарів, та попросив показати дім, де Алладін жив з матірʼю, обіцяючи завітати в гості наступного дня. Щасливий Аладдін радісно відніс гроші матері й розповів про дядька, але та не повірила – бо знала, що її чоловік не мав братів.
Наступного дня чаклун знову зустрів Аладдіна, дав ще грошей на вечерю й наказав покликати матір. Жінка погодилася приготувати частування. Ввечері чаклун прийшов із рабом, що ніс гостинці, і почав плакати в домі, згадуючи свого «брата». Він розказав матері вигадану історію про довгі мандри, що сорок років блукав світом, багато пережив, але завжди мріяв повернутися додому.
Далі магрібинець почав розпитувати про хлопця, чи той щось уміє. Мати зі сльозами зізналася, що він нічого не навчився і тільки байдикує. Чаклун став повчати Аладдіна, що треба вчитися ремесла, щоб допомагати матері. Але хлопець мовчав. Тоді чаклун запропонував зробити його купцем, пообіцяв купити гарне вбрання й відкрити крамницю з дорогим крамом.
Аладдін дуже зрадів і погодився. Мати спершу сумнівалася, але, почувши ці обіцянки, повірила в дядькові добрі наміри й почала вмовляти сина слухатися його.
Наступного ранку магрібинець, як і обіцяв, прийшов до Аладдіна й повів його на базар. Там купив для хлопця розкішне вбрання, відвів до лазні, пригостив смачним обідом і познайомив з купцями. Аладдін був у захваті від такої турботи. Мати, побачивши сина в нових шатах, була вражена і почала вірити, що магрібинець справді брат покійного чоловіка.
Наступного дня магрібинець запропонував піти з Аладдіном за місто. Вони довго гуляли садами, поки не дійшли до місця, яке чаклун давно шукав. Там він наказав хлопцю зібрати хмиз і розпалив вогонь, кинув у нього чарівний порошок і почав читати заклинання. Раптом задригтіла земля, і з-під неї з’явилася мармурова плита з мідним кільцем.
Магрібинець змусив переляканого Аладдіна підняти плиту й спуститися в підземелля по скарби.
Він попросив хлопця не торкатися нічого в перших трьох кімнатах, а в четвертій узяти тільки чарівну лампу. Також дозволив зірвати дорогоцінні плоди в саду на виході. Дядько надів на Аладдіна чарівний перстень для захисту.
Аладдін усе зробив як слід: спустився вниз, обережно пройшов кімнати з золотом і сріблом, дістався саду з деревами, які замість плодів мали величезні самоцвіти. Він набрав їх повні кишені, а тоді знайшов лампу, погасив її й заховав за пазуху.
На зворотному шляху він не міг вибратися нагору самотужки і попросив магрібинця подати руку. Але чаклун вимагав спершу віддати лампу. Аладдін відмовився й просив допомогти йому вилізти, а лампу обіцяв віддати нагорі.
Розгніваний магрібинець зрозумів, що не отримає омріяну лампу хитрощами, і кинув у вогонь чарівний порошок. Земля знову зімкнулася, замкнувши хлопця під плитою. Аладдін опинився сам у темряві, замурований у підземеллі.
Виявляється, що магрібинець-чаклун дізнався від зірок, що є велика скарбниця з чарівною лампою, яка зробить свого власника багатшим за всіх царів. Але здобути її міг тільки хлопець на ім’я Аладдін із бідної родини. Він знайшов хлопця, прикинувся його дядьком і хитрощами заманив Аладдіна у підземелля, щоб дістати лампу. Але Аладдін відмовився віддати її. Тоді чаклун замурував хлопця всередині й утік.
Аладдін у розпачі випадково потер чарівний перстень, який дав йому чаклун. З’явився джин і виконав його бажання – вивів його з підземелля. Хлопець знесилений повернувся додому і розповів усе матері. Вона вирішила почистити лампу, і з неї з’явився ще один джин — слуга лампи. На прохання Аладдіна джин приніс багатий обід. З того часу лампа допомагала їм у скруті: коли закінчувалися гроші, Аладдін продавав срібні тарілки з обіду скупому гендляру за безцінь, поки не зустрів чесного ювеліра, який заплатив йому справедливу ціну. Так вони стали жити заможно.
Аладдін змінився: перестав товаришувати з вуличними хлопцями й почав знайомитися з купцями, навчаючись торгівлі. Він також дізнався, що самоцвіти, які він виніс із печери, дуже цінні.
З часом Аладдін подружився з багатими купцями й дізнався, що кольорові камінці з підземелля – дуже коштовні самоцвіти. Одного разу він випадково побачив царську доньку Бадр аль-Будур і палко в неї закохався.
Він вирішив сватати її й переконав матір піти до царя з надзвичайно коштовним дарунком – таріллю, повною самоцвітів. Мати довго вагалася, боялася принижень і відмови, але зрештою погодилася. Проте в палаці вона не насмілилася звернутися до царя і кілька разів ходила туди марно, бо не знаходила нагоди звернутися до царя.
Мати Аладдіна сім днів поспіль приходила до палацу з тарелем під покривалом. Цар зацікавився нею й наказав візирові привести жінку, якщо вона знову з’явиться. Коли мати знову прийшла, її запросили до царя. Вона розповіла, що її син Аладдін закохався в царівну Бадр аль-Будур і просить її руки. Жінка передала цареві таріль із самоцвітами, які приголомшили всіх. Цар погодився на шлюб, але на прохання візира відклав весілля на три місяці.
Через деякий час Аладдінова мати побачила, що місто святкує — царівна виходила заміж за сина візира. Розлючений зрадою, Аладдін потер чарівну лампу, і джин виконав його наказ — приніс уночі царівну та її нареченого. Нареченого Аладдін замкнув у льоху, а сам провів ніч поруч із царівною. Вранці джин повернув їх назад у палац. Те саме повторилося і наступної ночі.
Цар помітив дивну поведінку доньки, і вона, злякавшись гніву, розповіла про дивні події. Візир розпитав сина, і той зізнався, що все це правда. Візир попросив царя розірвати шлюб. Цар погодився.
Минуло три місяці, і Аладдінова мати знову пішла до палацу. Цар згадав про обіцянку, але сумнівався, бо Аладдін був простолюдином. Візир порадив: якщо Аладдін зможе принести сорок тарелів із коштовностями, які нестимуть сорок рабів і сорок невільниць, тоді можна буде дозволити шлюб. За допомогою джина Аладдін виконав це завдання і з розкішним почтом вирушив до царя. Цар був щиро вражений побаченим. Аладдін же попросив у нього ділянку землі й за допомогою джина збудував чудовий палац, гідний царівни.
Вражений таким чудом, цар вирішив, що Аладдін гідний одружитися з його дочкою – царівною Бадр аль-Будур. Весілля було пишним та незабутнім, святкувало усе місто.
Аладдін став шанованим правителем, полководцем і радником царя. Його всі любили за справедливість, щедрість і хоробрість. Але злий чаклун-магрібинець, який колись послав Аладдіна до печери по лампу, дізнався, що той живий і володіє чарівною річчю. Він задумав повернути лампу. Тоді чаклун купив десять нових ламп і став ходити по місту, змінюючи нові лампи на старі. Коли Аладдіна не було вдома, царівна, нічого не підозрюючи, обміняла у чаклуна стару лампу на нову. Магрібинець, отримавши лампу, звелів джинові перенести палац разом з принцесою до себе в Африку.
Цар звинуватив Аладдіна у зникненні палацу й доньки, і хотів його стратити. Але народ заступився за улюбленця, і цар дав Аладдінові сорок днів на пошуки. У відчаї Аладдін вирушив у мандри. Випадково торкнувшись чарівного персня, він викликав іншого джина, який переніс його до палацу в Магрібі.
Царівна та Аладдін знову зустрілися. Він переодягнувся в просту одежу й вигадав хитрий план: царівна повинна була прикинутися, що погоджується вийти заміж за чаклуна, і почастувати його вином з сонним зіллям. Коли чаклун заснув, Аладдін увійшов до покоїв, зітнув йому голову, забрав лампу і звелів джинові повернути палац назад.
Палац з’явився на старому місці, цар і люди зраділи. Аладдін і царівна Будур зажили щасливо, і всі в країні поважали їх. Вони жили довго і в злагоді, до самої смерті.
дякую
Ну норм