“Чарівні окуляри” характеристика героїв

“Чарівні окуляри” характеристика героїв твору Всеволода Нестайка – Васі, Ромки, Ритки, козака Гульки та інших допоможе розкрити їх образи, риси характеру, опис героїв.

“Чарівні окуляри” характеристика героїв твору

“Чарівні окуляри” характеристика Васі

Вася Богданець – головний герой твору, учень звичайної школи, якого в класі називають Рудий Африканський Їжачок. Він має важливе умінням дружити та цінувати дружбу. Хлопець завжди готовий підтримати друга в різних небезпечних ситуаціях. Він відповідальний, розсудливий, врівноважений. Васько вміє зберігати таємниці, хоча інколи вдається до обману та, піддаючись  впливу Ромки, не завжди може відстояти своє рішення, навіть, якщо воно правильне та корисне для інших. Задля можливості виправити свою помилку не вагається, коли дізнається, що за повернення в минуле треба заплатити часом із свого  майбутнього, бо вміє відповідати за свої вчинки. Васько вміє робити добрі справи для інших, диво для тих, хто його потребує. Це хлопчик – оптиміст із добрим та чуйним серцем, що долає перешкоди на шляху до мети та заради допомоги  тим, хто поруч, незважаючи на їхній вік.

Риси характеру Васі Богданця: відповідальний, добрий, чуйний, справедливий, чесний.

Ставлення до навчання Васі з твору “Чарівні окуляри”. Вася навчається добре, дуже любить читати.  У  критичних ситуаціях він швидко приймає рішення, кмітливий, завдяки фантазії зміг врятуватися сам і врятувати Ромку з Заекранії.

ЦИТАТИ ДО ОБРАЗУ ВАСІ БОГДАНЦЯ

• Мене звуть Вася. Вася Богданець. Але в класі всі називають мене Рудий Африканський Їжачок. Або Африканець. Або Рудий Їжачок. Або просто Їжачок. Рудим Африканським Їжачком мене Ромка Черняк назвав, лідер нашого класу. 
• Портрет Васі з твору “Чарівні окуляри”: “А волосся в мене справді руде, як жар. І настовбурчене, як голки в їжачка. Та я не ображаюсь на те прізвисько. Рудим мене змалку завжди називали, з дитячого садка. І я звик. Та й не в усіх це слово звучить образливо. Мама, наприклад, називає мене “Сонечко моє руденьке!”. А бабуся каже: “Ти в нас особливий сонячний хлопчик!” “Сонячний-то сонячний, — думав я. — Але краще б я був блондином або брюнетом, чорнявим, як Ромка Черняк”
• Як я заздрив тому Ромці Черняку!..
• А я невдаха… На ковзанах, на роликах раз у раз падаю. І в спортивних іграх я не мастак, скоріше партач — і м’яч у мене одбирають, і забивати не вмію… Худенький я, слабосилий. Мене бабуся сметаною щодня годує, але це позитивних результатів не дає. Єдине, що мене рятує, — моя легковажна вдача. Я ніколи довго не журюся. Позітхаю трохи і за хвилину вже сміюся.
• Ніколи не вішай носа, рижухо мій дорогий! Ти в нас незвичайний, особливий. А незвичайні стають видатними, великими людьми: полководцями, президентами, письменниками…(Дідусь про Васька)
•  Але незвичайна доля тобі забезпечена! Я тебе запевняю! (Дідусь про Васька)
• Нічого незвичайного в моєму житті поки що не траплялося.
• Крім снів, нічого незвичайного у моєму житті не відбувалося.
• Скільки разів у мріях своїх рятував я її від нахабних хуліганів, від пожежі, витягав з води… Але Ритка чогось не тонула, не горіла, і хулігани на неї не нападали… Я навіть спробував умовити свого двоюрідного брата Стьопу зіграти роль хулігана, але він відмовився: “Боюсь, що я не витримаю і надаю тобі по пиці, коли ти її від мене одбиватимеш”. 
• Ти ж хлопець з фантазією(Ромка про Васька).
•  Я колись на перилах у під’їзді з’їжджав, упав, голову розквасив — довелося “швидку” викликати… Так тоді хоч хлопці були, побігли матері сказали — вона “швидку” викликала. А тепер тільки на Ромку надія. А як він забариться або й взагалі йому чарівні окуляри не трапляться — дуба ж врізати можу… Ні!
• Я, звичайно, поставився до Рудика зі співчуттям — сам же рудий… 
•  Боротися зі злодіями мусить міліція і спецназ, я не шмаркаті пацани. Це колись були у моді діти-герої, під час війни. А тепер діти повинні вчитися.
• Мої батьки — звичайні собі люди. Тато — інженер-конструктор на заводі, мама викладає англійську мову у військовому училищі
• Ну, ти й фрукт! — розсердився Ромка. — Замість того щоб допомагати, тільки розхолоджуєш!
• Зате в нас було багато книжок, бо мій дідусь Грицько і сам любив читати, і мою маму, свою дочку, привчив, і мене, звичайно. 
• Я ж віддавав перевагу комедіям, казкам, мультикам та різним пізнавальним передачам. Ну, і, звичайно, комп’ютерним іграм, особливо історичним, знову ж таки пізнавальним. Та, позаяк у мене комп’ютера не було, на комп’ютерні ігри я ходив до Ромки. 
• Я завжди з радістю чекав літніх канікул, щоб поїхати до діда й баби в село.
• Когось ти мені дуже нагадуєш!.. З мого дитинства. (Кіра Анатоліївна про Васька).
• — Дуже ти, Їжачку, вразливий, “впічатлітельний”! — сказав Ромка.
• Молодець, Васю! …Справді, добрий, чуйний ти хлопець!..(Ґулька про Васю)

“Чарівні окуляри” характеристика Ромки

Ромка Черняк – лідер класу, якого однокласник Вася  Богданець називає  об’єктом заздрощів. Він «упертий, настирливий, самолюбний. Відступати не любить». Ромка сильний та спортивний. Він грає в футбол, катається на роликах і ковзанах.

Проте Ромка полюбляє  глузувати  над однокласниками, через це навіть таємницю друга розкриває, потрапляє під Верховний суд Рудих. Інколи вдається до брехні. Часто потрапляє у халепу, бо він нетерплячий та нестриманий.

Ромка не любив читати книги, бо «книжки — то вчорашній день!», перевагу віддавав  комп’ютерним іграм та «найбільше полюбляв саме оті американські бойовики, де весь час були бійки, погоні, вибухи, стрілянина і різні жахи». З кожною пригодою змінюється на краще: вчиться цінувати дружбу,  робити добрі справи.

ЦИТАТИ ДО ОБРАЗУ РОМКИ ЧЕРНЯКА

• Який він був меткий, спритний, дужий!.. І удачливий!.. Як він на ковзанах, на роликах катався!.. Як він у футбол грав!.(Вася про Ромку).
• Ну, чого, чого він такий пащекуватий, той Ромка?! Я мало не плакав.(Вася про Ромку)
• Опис Ромки: “Він чорнявий, стрункий і спортивний”. 
• Треба віддати Ромці належне — хлопець він упертий, настирливий. І самолюбний. Відступати не любить. Що й казати — справжній лідер…(Вася про Ромку)
• А от Ромка розперезався як ніколи. Він пританцьовував і виспівував: “Дід рудий, баба руда! Тато рудий, мама руда!..”
• Він же був лідер, а лідери, як ви знаєте, дуже горді й самолюбні. І хоч бачив той суд лише один я, а про наші пригоди з чарівними окулярами ніхто у класі не знав, Ромка тої ганьби не міг забути. Він мусив щось придумати, щоб реабілітуватися переді мною.
• Хлопець він був дуже гарячий (Вася про Ромку).
• — Ненавиджу злодіїв! — аж скреготнув зубами Ромка.
• А от Ромчині батьки — бізнесмени. Тобто тато — бізнесмен, а мама — бізнесвумен (так називає її Ромка). Правда, вони бізнесмени не дуже круті, а рідкуваті, “всмятку” по-російському. Це знову ж таки Ромчині слова. Фірма їхня часто опиняється “на грані”. Але потім знову оживає. І з рекетирами у них бувають проблеми.
• А Ромка книжок майже не читав зовсім.
• « А ким ти хочеш стати?” — “Ще точно не знаю… Або футболістом, як Андрій Шевченко… Або бізнесменом, як тато з мамою. 
• Він гарний хлопець! Тільки напускає на себе, щоб здаватися крутішим, мужнішим.(Вася про Ромку )
• Мій друг Ромка — хлопець дуже запальний і нетерплячий.
• Скажеш, що втік, виявивши кмітливість і спритність! Хлопець ти з фантазією, щось придумаєш! — сказав Козачок Ґулька.
• Він був дуже цікавий — всюди йому треба було встромити свого носа.(Вася про Ромку)

“Чарівні окуляри” характеристика Рити

Рита Скрипаль – однокласниця Васька та Ромки, перша красуня у їхньому  класі. Дівчинка «струнка, голубоока, чорноброва…». Інколи дівчинка чинить необдумано (прикраси мами принесені нею в школу), але має добре серце, дуже хвилюється за хвору сестричку Любочку, шукає спосіб допомогти, тому, коли почула розмову Васька та Ромки про чарівні окуляри, просить їх для сестрички.

• “Рита Скрипаль була першою красунею у нашому класі. Струнка, голубоока, чорноброва… Горда і неприступна. Нікому і ніколи вона не писала записок. Навіть Ромка Черняк губився і ніяковів перед нею. Інших Рит у нашому класі не було. Серце моє калатало, як дзвін… Невже, невже це вона написала мені таку дивну записку?!”
• “Ритка взяла його без дозволу — щоб похизуватися. Ах, ті красуні! Як же ж вони люблять коштовні прикраси!..”
• “У довгому блакитному платті з блискітками сиділа вона у розкішній королівській кареті, запряженій білими кіньми, лагідно усміхалася до мене і тихо казала: “А ти мені подобаєшся, Рудий Африканський Їжачок!””

“Чарівні окуляри” характеристика козачка Гульки

КОЗАЧОК ҐУЛЬКА З РОДУ МАМАЇВ – фантастичний персонаж, який живе у Потойбіччі, невидимий для мешканців Потойбіччя, а в Посейбіччі його можуть бачити тільки завдяки чарівним окулярам. Батьки йому дароване дитяче безсмертя , і він понад 400 років оберігає дітлахів, реальних і казкових, від тих, хто завдає їм кривди. Ґулька набиває гулі срібним перначем-ґулінабивачем.

ЦИТАТИ ДО ОБРАЗУ КОЗАЧКА ҐУЛЬКИ З РОДУ  МАМАЇВ

1. Біля балкона просто в повітрі ми побачили усміхненого хлопчика у сорочці-вишиванці, у смушевій шапці набакир, у червоних шароварах, червоних чоботях, який сидів верхи на дивному напівпрозорому блакитному конику — з яскравою жовтою гривою і жовтим хвостом. У руках хлопчик тримав срібний пернач, коротку палицю з перистою головкою (я знав, що це таке, бо читав багато книжок про запорожців).

— Хто ж ти такий?! — спитав я.

— Я — Козачок Ґулька з роду Мамаїв, козаків-характерників, тобто чарівників.

1. — Бо я сиджу на чарівному конику-понику Літайку. Він сам із небесної блакиті, а хвіст і грива — із сонячних промінців. Ми з ним невидимі для людей. Ви нас бачите тільки завдяки чарівним окулярам.
2. А чого в тебе таке дивне ім’я?

— Бо по Україні я гуляю, скривджених дітей я захищаю, хуліганам ґулі набиваю…

— Ну, це ми бачили! — усміхнувся Ромка.

— А давно ти по Україні гуляєш? — спитав я.

— Тринадцятий рік. Відтоді як Україна стала незалежною.

— А скільки ж тобі років? — недовірливо спитав Ромка.

— Чотириста дванадцять! — усміхнувся Козачок Ґулька.

1. А чого ж ти досі не виріс, не став дорослим? — спитав я.

— А навмисне! Я своїм батькам сказав: “Люба мамо, любий тато, я не хочу виростати! Хочу залишитися хлопчиком і захищати скривджених дітей. Бо ті дорослі так заклопотані своїми дорослими справами, боротьбою за владу, що до дитячих справ у них руки не доходять”. І батьки мені дозволили і дарували дитяче безсмертя. Ще й срібний пернач-ґулінабивач дали.

— А де ж ти був оті чотириста років, до незалежності? — спитав я.

— У Синьому Потойбіччі, де живуть усі чаклуни й чарівники. Ви всі живете у Посейбіччі, у звичайному реальному світі. А є ще світ казковий, нереальний, де живуть чаклуни й чарівники, — Синє Потойбіччя, як я вже сказав. І козаки-характерники, тобто чарівники, там живуть.

— І що ж ти там робив, у Потойбіччі, цілих чотириста років? Невже просто собі жив і нічого не робив? — спитав Ромка.

— Як це нічого не робив?! Воював весь час! З різними злими силами, які кривдять казкових дітей. Казкових дітей оно скільки — від Івасика-Телесика до Хлопчика-Мізинчика!.. І злих сил — тьма-тьмуща!.. Хочете на них подивитися?

“Чарівні окуляри” характеристика дідуся Григорія

Дідусь Васька, якого всі люблять. Дід Григорій дуже любить свого внука, виховує у нього  позитивні чоловічі якості, бо «у мужчини, рижухо мій дорогий, головне … мужність і весела вдача». Чоловік дуже любив читати сам, любов до читання виховав  у доньки та внука. Любить природу та активний відпочинок і внука привчає до цього.

  ЦИТАТИ ДО ОБРАЗУ  ДІДУСЯ ГРИГОРІЯ

• “Я ніколи довго не журюся. Позітхаю трохи і за хвилину вже сміюся. Це в мене спадкове, від дідуся Грицька, маминого тата… Про дідуся я потім ще розкажу. Він у нас дуже добрий і веселий — його всі люблять.”
• “Але мій дідусь Грицько, мамин тато, каже: “У мужчини, рижухо мій дорогий, головне не класичний римський профіль, не орлиний погляд, а мужність і весела вдача. От диви, яку я тобі красуню бабусю подарував! За нею такі орли упадали, а заміж вона вийшла за мене, веснянкуватого й непоказного. Бо їй було весело й цікаво зі мною. І ти, голубе, не тушуйся перед брюнетами. Ти хлопець веселий, дотепний, жвавий — будь-яка красуня тебе покохає!” 
• Дід у мене веселий, вигадливий. Ми з ним і рибу ловимо, і по гриби ходимо. “