«Декамерон»— збірка зі ста новел Джованні Боккаччо.
“Декамерон” сюжет
За сюжетом цієї збірки 10 молодих флорентійців (7 жінок, 3 чоловіка) залишають охоплене чумою місто, оселяються на заміській віллі і протягом 10 днів розповідають цікаві і повчальні історії (всього їх 100), які широко відтворюють розмаїте повсякденне життя. «Декамерон» в перекладі з грецької — «десятиденник». Композиція книги мозаїчна — кожна оповідка має завершений сюжет, а всі разом створюють своєрідну енциклопедію людських стосунків. Сюжети новел мандрівні, письменник творчо обробив міські анекдоти, античні сюжети і навіть арабські казки.
«Декамерон» подарував Боккаччо європейську популярність. У «Декамероні» до досконалості доведений жанр міської новели, що відкрив шлях усій ренесансній новелістиці. Приваблювали не тільки цікавість оповідань, яскраві образи героїв, їх соковита мова, але й художня добірність новел Боккаччо, нетрадиційне трактування ряду фабул, поширених у попередній середньовічній літературі, загальний ідейний лад його творів. У «Декамероні» висвітлились нові грані гуманістичного світогляду, в тому числі його антиаскетичні ідеали. У центрі уваги Боккаччо — проблема самосвідомості особистості, що отримала широку перспективу в подальшому розвитку ренесансної культури.
«Декамерон» здобув велику популярність в Італії, де Боккаччо знайшов чимало послідовників (Франко Саккетті, Мазуччо тощо). Вже в XIV ст. він був перекладений на французьку та англійську мови, пізніше сюжети «Декамерона» часто позичали літератори інших країн Європи, нерідко переробляючи їх в дусі національних традицій.
Варто відзначити, що деяка частина новел «Декамерона» була майстерно запозичена з історій, що зустрічаються в античній літературі, приміром, у «Метаморфозах»Апулея.
Сюжет: день перший
Номер оповідки | Опис |
---|---|
Слово автора | Зачинається перший день Декамерона, в котрому автор ясує, з якої нагоди зібралася наша бесіда, а потім, за приводомПампінеї, говориться про що кому заманеться. |
Оповідка перша | Сер Чаппеллетто возить богочестивого ченця в решетіі помирає; бувши за живоття ледачим чоловіком, по смерті присвячується і нарікається святим Чаппеллеттом |
Оповідка друга | Єврей Аврам їде з намови Джаннотта де Чівіньї до римськогодвору і, побачивши там безпутність духівництва, вертає до Парижа й вихрещується |
Оповідка третя | Єврей Мельхіседек притчею про три персні одвертає велику халепу, що замислив на нього Саладін |
Оповідка четверта | Чернець, вкусивша гріха, гідного тяжкої кари, вміло виказує своєму абатові таку саму провину і тим уникає покути |
Оповідка п’ята | Маркіза Монферратська, почастувавши французького королякурми і кількома доладними слівцями, гамує його шалене закохання |
Оповідка шоста | Добрий чоловік пришиває квітку лукавим лицемірам-монахам |
Оповідка сьома | Бергаміно історією про Примаса та Клюнійського абата бере на глум несподівані скупощі Кане делла Скала |
Оповідка восьма | Гвільєльмо Борсьєре дотепними словами шпигає мессера Ерміна де Грімальді за скнарість |
Оповідка дев’ята | Кіпрський король, присоромлений однією гасконкою, з оспалого стає завзятим |
Оповідка десята | Маестро Альберто з Болоньї чемніш словом завдає сорому дамі, яка хотіла його завстидати, що в неї закохався |