Григір Тютюнник “Дивак” аналіз твору допоможе визначити, яка тема, ідея, жанр, головна думка, проблематика твору, які описи природи використовує автор. Ця інформація допоможе підготувати літературний паспорт твору. Головні герої – це діти, тому оповідання так легко читати.
“Дивак” Тютюнник аналіз (паспорт) твору
Твір «Дивак» навчає нас любити природу, вивчати її, спостерігати за нею та повсякчас охороняти її скабри.
Автор – Гр. Тютюнник
Жанр: автобіографічне оповідання.
“Дивак” тема та ідея твору
Тема: зображення ставлення людини до природи та різниці у її сприйнятті хлопчиком та дідусем.
Ідея: оспівування краси природи та гідного ставлення до неї крізь призму розуміння маленького хлопчика Олеся.
Головна думка оповідання “Дивак” – бережно відноситися до природи, не втрачати своєї індивідуальності.
“Дивак” головні герої:
- Олесь (головний персонаж);
- Федько Тойкало,
- дід Прокоп,
- вчителька Матильда Петрівна,
- матір Наталка,
- школярі, селяни (другорядні персонажі).
Проблематика твору “Дивак”
- єдності людини і природи;
- добро і зло;
- духовної краси особистості.
Композиція твору “Дивак”
- Експозиція: дорога Олеся до школи
- Зав’язка: непорозуміння на уроці малювання між учителькою та учнем
- Розвиток дій: втеча з уроку, блукання верболозами, примирення з Федьком, зустріч з дідом
- Кульмінація: розмова з дідом, непорозуміння та образа
- Розв’язка: вечеря без Олеся, сон хлопця, народження нового дня
Опис природи в творі “Дивак”
– поведінка дятла («Зачувши людину, дятел перестав цюкати, повів гартованим дзьобом з боку в бік і націлив його на Олеся: чого тобі тутечки? Здригнувся, хльоснув крилом по корі і зник, залишивши у вузенькому дуплі шишку»);
– природа навколо школи («По той бік мосту, через вигін, червоніє крізь біле плетиво запорошених дерев цегляна школа. З бовдурів дим угору тополиними стовпами. Повітря пахне торф’яним духом і весняним випаром сирих вільхових дров. Ліворуч від мосту чорніють миї, виграючи на сонці блискучими хвильками,— там б’ють джерела»);
– замерзла річка («Олесь ліг долілиць, притиснув скроню до льоду і почав розглядати дно. Воно тьмарилось мулистим пилком, пускало бульбашки, котрі прилипали до криги — білі, круглі, як воляче око. Течія розчісувала зелений кушир, пряли тоненькими ніжками якісь жучки, боком долаючи пружний струмінь»);
– ліс увечері («У кущах, заплетених осокою, шарудів вітер, попискували миші; а в березі терлись одна об одну вільхи, сповнюючи луг тривожним стогоном»);
Мне очень сильно помогло с остальными творами
большое спасибо