Дмитро Білоус біографія скорочено та цікаві факти розкажуть багато цікавого про талановитого українського поета.
Дмитро Білоус біографія скорочено для дітей
Дмитро Білоус – поет, перекладач, громадський діяч, літературний критик.
Дмитро Григорович Білоус народився 24 квітня 1920 року в селі Курмани (тепер Сумської області). Він був десятою дитиною в родині Ганни Давидівни та Григорія Миколайовича Білоусів. Прикметно, що саме в сім’ї у Дмитра зародилась любов до літератури й мови – його батько грав на сільській сцені, а старший брат Олекса писав вірші.
Тож, після закінчення Харківської дитячої трудової комуни, Дмитро Білоус вступив на філологічний факультет Харківського університету.
Закінчивши лише три курси навчання, Дмитро Григорович відправився добровольцем на фронт – Друга світова війна дійшла і до терен України. На жаль, його поранили в перших же оборонних боях за Київ – у серпні 1941 року. Але, після тривалого лікування, Дмитро повернувся на фронт у 1943 році.
Після завершення війни Дмитро Білоус продовжив навчання на філологічному факультеті Київського університету, який і закінчив 1945 року. Наступні три роки навчався тут же на аспірантурі.
1948 року Дмитро Білоус дебютував як поет – вийшла його перша збірка віршів під назвою «Осколочним». Цього ж року його було прийнято до Спілки письменників.
Дебютував Д. Білоус як письменник-сатирик. Наступні його збірки «Веселі обличчя» (1953), «Добрим людям на здоров’я, ворогам на безголов’я» (1957) та інші. Але трохи згодом поет починає писати і для дітей. Його книги цікаві для дітей різного віку і різного часу, це «Пташині голоси» (1956), «Упертий Гриць» та «Про чотириногих, рогатих і безрогих» (1959), «Лікарня в зоопарку» (1962), «Турботливі друзі» (1970), «Сад на Лисій горі» (1972), «Веселий Кут», «Гриць Гачок» та інші.
1959 року Дмитро Білоус поїхав у відрядження до Болгарії, звідки й почалась його перекладацька діяльність. Там він займався вивченням болгарської мови та літератури, що згодом вплинуло на його переклади – завдяки Д. Білоусу в Радянській Україні вийшли друком збірки таких болгарських поетів, як Іван Базов, Георгій Джагаров, Дмитро Методієв, Ангела Тодорова, Ніно Ніколова та ін. За якісний переклад і популяризацію болгарської літератури 1966 року болгарський уряд нагородив Д. Білоуса орденом Кирила і Мефодія І ступеня та найвищою державною відзнакою «Мадарський вершник» І ступеня.
Окрім болгарської, Дмитро Білоус перекладав також з білоруської, російської, польської, литовської, вірменської, азербайджанської мов. У 1976 році перекладач став Лауреатом премії імені Максима Рильського у галузі літературного перекладу.
Дмитро Білоус пішов з життя 13 жовтня 2004 року.
Дмитро Білоус: цікаві факти
- Свої перші вірші написав у 10 років.
- Дитинство Дмитра Білоуса було щасливим, хоча жила багатодітна сім’я бідно. Дмитро завжди батькові по господарству: пас корову, ходив до лісу по гриби та ягоди, порався на городі. Щоб чимось зайнятись у холодними зимами, діти складали вірші, пісні, вигадували цілі спектаклі, у яких розігрували сцени з власного життя та життя односельців.
- На філологічному факультеті Харківського університету однокурсниками Д. Білоуса були такі майбутні видатні письменники, як Олесь Гончар і Григорій Тютюнник;
- З березня 1994 року Д. Білоус – Член-кореспондент Академії педагогічних наук України;
- Письменник залишив спогади про П. Тичину, М. Рильського, Остапа Вишню, П. Панча, В. Сосюру, Григорія Тютюнника, С. Олійника, В. Ткаченко, Б. Тена.
- Найвідоміші його збірки «Диво калинове» і «Чари барвінкові», що містять вірші про мову та любов до рідного слова.
Автор: cup_of_flowers
