«До того, як любов у світ прийшла…» аналіз

«До того, як любов у світ прийшла…» аналіз (паспорт)

Автор –  П’єр Ронсар.

Рід – лірика

Жанр – сонет

Тема – роздуми поета про велику силу кохання, що може дати життя і відродити душу

Ідея – возвеличення сили кохання, яка може дати крила людині та оживити душу.

Головна думка: кохання возвеличує людину, наповнює її іншим змістом.

“Любов дала життя, і рух, і силу,
І душу відродила осмутнілу –
Її любовний пломінь відігрів.”

Віршовий розмір – п’ятистопний ямб

Весь вірш – це своєрідна сповідь героя, який нарешті зустрів своє кохання: добре, щире, усміхнене.

Художні засоби:

• Епітети – «тепле сяйво», «вогонь запломенів», «душу відродила»
• Метафори –«любов у світ прийшла», «хаос освітила», «душа несміливо жила», «душа без ладу й форми у мені бродила», «Дух наповнився блаженством», «Любов дала життя, і рух, і силу», «душу відродила» «любовний пломінь відігрів»

«До того, як любов у світ прийшла…» читати

До того, як любов у світ прийшла
І теплим сяйвом хаос освітила,
В нім плавала планет незмірна сила
Без ладу, і без форми, й без числа.
Так і душа несміливо жила,
Без ладу й форми у мені бродила,
Поки любов її не озорила,
Коли з очей ти сяйво розлила.
І, скорений любові верховенством,
Дух у мені наповнився блаженством,
В думках моїх вогонь запломенів.
Любов дала життя, і рух, і силу,
І душу відродила осмутнілу –
Її любовний пломінь відігрів.