Дослідники, які вивчали природу Африки зробили значний внесок в географію та природознавство.
“Дослідники Африки” повідомлення
Перша «письмово зафіксована» подорож навколо Африки була здійснена ще в 600 році до н. е. дослідниками з Стародавнього Єгипту. За наказом фараона Нехо першопрохідці обігнули континент, відкривши незвідані раніше землі. У період Середньовіччя європейці зацікавилися цією частиною, намагаючись знайти шлях до Китаю та Індії.
Хто відкрив Африку?
Першовідкривачі Африки мали значний вплив на світову історію. Першу експедицію до континенту організував португальський принц Генрі. Моряки виявили на західному побережжі мис Боядор. Побачивши темношкірих аборигенів, португальці злякалися їх і вирішили, що тут сонце висить так низько над новою землею, що місцеві жителі обгорають до чорноти. Португальський король Хуан II забезпечив нову експедицію, поставивши на її чолі Бартоломео Діаша. У 1487 році був відкритий світу мис Доброї Надії – найпівденніша частина материка. Завдяки його експедиції європейцям відкрився шлях до східних країн. У 1497-1499 роках першим хто досяг Індії і повернувся до Португалії, обігнувши африканський континент, був Васко да Гама. Після нього європейці почали колонізувати Африку. Це призвело до вельми сумних подій: в XVI столітті стала розвиватися торгівля чорношкірим населенням, а в XVII столітті більша частина території була колонізована. У ХIХ столітті почалося активне дослідження континенту.
Відомі дослідники Африки:
Давид Лівінгстон. Цей шотландський дослідник був першим, хто з дослідників вивчав природу Африки. Йому вдалося перетнути пустелю Калахарі з півдня на північ. Вчений дав повний опис ландшафту пустелі і місцевого населення – осілих прибульців-тсвана, кочових бушменів. Він досліджував Замбезі, озеро Нгами, виявив озеро Ділоло і стік річок Конго і Замбезі, описав племена бакалахарі, бушменів і макололо. У 1855 році ним був відкритий величезний водоспад, названий на честь королеви Британії Вікторією. Разом з іншим мандрівником Мортоном Стенлі вони займались дослідженням озера Танганьїка.
Мунго Парк. Здійснив 2 поїздки в Африку з метою вивчення західної її частини, а точніше витоків річок Сінегал і Гамбія, точного встановлення місцезнаходження міста Тімбукту. Перша експедиція була здійснена в 1795 році і почалася з гирла Гамбії. Дійшовши до річки Нігер, йому вдалося зробити відкриття – виявилося, що ця річка не є джерелом Гамбії і Сенегалу, як вважалося раніше. Друга експедиція була спрямована на докладне вивчення річки Нігер.
Генрі Мортон Стенлі. Англійський дослідник разом з Лівінгстоном вивчав північний берег Танганьїки (результатом була книга 1872 року «Як я знайшов Лівінгстона»). У 1876 році здійснив велику подорож до озера Танганьїка, відкривши озеро Альбер-Едуард, досягнувши Ньангве, дослідивши річку Луалаби і закінчивши експедицію в гирлі річки Конго.
Василь Юнкер. Російський дослідник вивчав територію Верхнього Нілу і північної частини басейну Конго. Він був першим, хто склав карту верхів’я Нілу, описавши його флору і фауну. Проводив топографічні роботи, вів гідрологічні та метеорологічні спостереження.
Єгор Ковалевський (українець за походженням) вивчав річку Ніл, відкрив розсипні родовища золота. Він першим вказав положення витоку Білого Нілу, описав побут народів Африки, досліджував і склав карту території Судану і Абіссінії.
Олександр Єлісеєв. Досліджував північну і північно-східну Африку: описав узбережжі Червоного моря, пониззя Нілу, населення і природу Тунісу.
Микола Іванович Вавилов. У 1926 гроці здійснив експедіцію для вивчення Алжиру, оазису Бискра в пустелі Сахара, областей Кабилії, Марокко, Тунісу, Сомалі, Єгипту, Ефіопії та Еритреї. Вивчав вогнища виникнення культурних рослин. Його командою зібрано більше 6000 зразків культурних рослин. Вавілов встановив, що Ефіопія є батьківщиною цінних (твердих) сортів пшениці.
