“Дві пташки в клітці” аналіз (паспорт твору)

П. Гулак-Артемовський “Дві пташки в клітці” аналіз

Автор – Петро Гулак-Артемовський

Рік написання – 1 листопада 1827

Рід літератури: ліро-епос
Жанр: байка

Літературний напрям: реалізм

Тема: зображення розмови двох пташок у клітці — старого снігура і молодого птаха, які по-різному ставляться до неволі.

Ідея: воля є найвищою цінністю; той, хто народився в неволі, може не відчувати її тягаря, а той, хто був вільним, завжди прагне свободи.

Основна думка: людина, яка знала волю, ніколи не буде щасливою в неволі.

Головні герої:

• Старий снігур: уособлює тип людей, які пристосувалися до рабства. Він народився в неволі, тому ситість для нього важливіша за волю. Він щиро не розуміє, чому молодий птах сумує, маючи повну годівницю.

• Молодий птах (підліток): символ вільнолюбного духу. Він знає ціну справжньої свободи, бо бачив її на власні очі, тому золота клітка для нього — це лише в’язниця, а не дім.

Сюжет: Старий снігур дорікає молодому птахові за сум і скарги, адже в клітці є достатньо їжі. Молодий птах відповідає, що колись був вільним, тому не може змиритися з неволею.

Мораль байки “Дві пташки в клітці” : свобода дорожча за будь-які матеріальні блага.

Художні особливості байки

• Твір побудований у формі діалогу, що робить його динамічним та наближеним до реальної розмови.
• Алегорія: Під образами птахів автор приховує людські типи: тих, хто змирився з кріпацтвом або деспотією заради комфорту, і тих, хто прагне незалежності понад усе.
• Використання народно-побутової лексики (трясця, заманулося, витребенькуєш), що характерно для стилю українського романтизму та просвітницького реалізму.

Художні засоби:

• Риторичні запитання: «Чого цвірінькаєш, дурний, чого голосиш?», «Хіба ж ти трясці захотів?», «Що заманулося, чого ти не попросиш… чи то крупів?»
•  Звертання: «Ой дядьку, не глузуй!»
• Епітети: «снігир старий», «молодий (підліток)», «вільний був»
• Метафори: «слізками вмиваюсь», «на долю нарікаєш»
• Пестливі слова: «сім’ячка», «просця», «пшонця», «кліточці», «слізками».

Гулак-Артемовський “Дві пташки в клітці”

“Чого цвірінькаєш, дурний, чого голосиш?
Хіба ж ти трясці захотів?
Що заманулося, чого ти не попросиш,
Чи сім’ячка, просця, пшонця, чи то крупів,-
Всього ти в кліточці по саме нельзя маєш,
Ще й витребенькуєш, на долю нарікаєш”,-
Так в клітці підлітка корив снігир старий.
“Ой дядьку, не глузуй! — озвався молодий.-
Недарма я журюсь і слізками вмиваюсь,
Недарма я просця і сім’ячка цураюсь.
Ти рад пожорні сій, бо зріс в ній і вродився;
Я ж вільний був, тепер в неволі опинився”.

1 ноября 1827 г.