Фразеологізми з казок

Найпоширеніші та найвідоміші казкові фразеологізми: за щучим велінням, за тридев’ять земель, тримати за хвіст жар-птицю, скоро казка мовиться

Випустити духа (джина) з пляшки

В одній з історій, які впродовж тисячі й однієї ночі Шахерезада розповідала перському цареві, — «Казці про рибалку» — йшлося про те, як одного разу чоловік витягнув з моря пляшку. Коли зірвав ножем корок, із пляшки несподівано вийшов дим, який зробився духом з головою в хмарах, а ногами на землі. Це була загрозлива несподіванка, спричинена необережністю. Саме в такому значенні й уживають фразеологізм «випустити духа з пляшки».

Голий король

Вислів «голий король» уживають, коли хочуть викрити чийсь незаслужений, несправжній, роздутий авторитет.

Походить цей вислів із казки Г.-Х. Андерсена «Нове вбрання короля». У ній розповідається, як королю-чепуруну, який багато грошей витрачав на одяг, шахраї запропонували пошити дороге вбрання з тканини, яку не зможуть побачити дурні й ті, хто займає не своє місце. Усі гроші дурисвіти поклали собі в кишеню, а король «одягнув» нове вбрання, і сам його не побачив, та боявся в цьому зізнатися. Коли він урочисто крокував вулицею міста, ніхто не наважувався сказати правду, усі мешканці захоплено вітали і хвалили вишуканий одяг. І лише малий хлопчик щиро сказав, що король голий.

Жива вода

вислів «жива вода» використовують у казках на позначення чарівної, цілющої води, що воскрешає і дає богатирську силу.

Каліф на годину

Вираз прийшов із арабської казки «Сон наяву, чи Каліф на годину» зі збірника «Тисяча й одна ніч». У ній молодий чоловік із Багдада покликав у гості незнайомця, і гадки не маючи, що це каліф (у мусульманській країні монарх, що поєднує світську владу з духовною), який оглядає місто у вбранні купця. Молодик зізнався гостю, що має заповітну мрію: дивом стати хоч на день каліфом. І тоді незнайомець підсипав у вино снодійне і наказав слугам перенести чоловіка в палац, а коли прокинеться, віддавати йому всілякі почесті, як каліфу. Жарт удався: увесь день чоловік насолоджувався придворним життям, входив у роль каліфа і навіть віддавав різні накази. Увечері йому знову підсипали у вино снодійне і віднесли додому. Так він побув «каліфом на годину».

Тепер так називають людей, наділених владою на короткий час.

Принцеса на горошині

Походженням цей фразеологізм завдячує однойменній казці Г.-Х. Андерсена. Один королевич захотів одружитися із справжньою принцесою. Для цього серед усіх дівчат він шукав найтендітнішу і найделікатнішу, влаштовуючи їм випробування: претендентка мала переночувати в палаці на ліжку, застеленому 12 матрацами і 12 перинами, під які принц потай поклав горошину. Більшість принцес її не відчуло, і лише одна вранці поскаржилася, що й на хвилинку не змогла заснути, бо щось їй страшно муляло, і вона натерла синці на всьому тілі. Саме її королевич обрав за наречену.

Фразеологізм «принцеса на горошині» вживають тоді, коли йдеться про людину розніжену, яка болісно сприймає навіть найменші труднощі.

Сезам, відчинись!

Це один із численних казкових фразеологізмів. Головний герой казки «Алі Баба і сорок розбійників» пішов у ліс по дрова, і випадково побачив, як 40 розбійників попрямували до печери, двері якої відчинилися на слова отамана: «Сезам, відчинись!». Алі Баба, скориставшись чарівним заклинанням, зайшов у печеру і знайшов скарби, награбовані розбійниками.

У переносному значенні вислів «Сезам, відчинись!» уживають, коли йдеться про ключ до розв’язання проблеми, подолання перешкод, здійснення заповітних мрій; приємну несподіванку.

Синя Борода

Життя фразеологізму дала казка Ш. Перро «Рауль, лицар Синя Борода». Кровожерний лицар, котрий мав синю бороду, убив шістьох дружин за те, що вони, порушуючи заборону, відмикали двері в кімнату, яка слугувала місцем убивств.

Нині вислів «синя борода» використовують у значенні ревнивий чоловік, який жорстоко ставиться до дружини.

Танцювати під чужу дудку

Це один із численних фразеологізмів, життя якому дав давньогрецький байкар Езоп. У творі «Рибалка і риби» він розповідає, як одного разу риболов вирішив заманити до себе риб грою на сопілці. Та в нього нічого не вийшло, тоді він спіймав їх неводом. Дивлячись, як риби підстрибують у сітці, рибалка сказав: «Дурненькі, коли я грав, то ви не хотіли танцювати під музику моєї сопілки, а тепер, коли я покинув грати, ви танцюєте».

З того часу в мову увійшов фразеологізм «танцювати під чужу дудку», що означає: діяти не за власним бажанням, не зі своєї волі, постійно перебувати під чиїмось впливом.

Чарівна паличка

У переносному значенні фразеологізм «як чарівна паличка» означає зробити щось дуже легко, просто, швидко.

Тридев’яте (тридесяте) царство

Фразою про тридев’яте царство починається багато казок, проте в жодній не сказано точно, де воно було і хто ним правив. Отже, тридев’яте царство — якась далека країна. У переносному значенні цей вислів означає дуже віддалені країни, місця.

Якщо ви можете доповнити статтю фразеологізми з українських казок – лишайте інформацію в коментарях.